Справа №2о - 138/2008 р.
25 вересня 2008 року Крюківський районний суд м.Кременчук Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Кобзар А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою фізичної особи, ОСОБА_1, заінтересована особа - КП «Кременчуцьке МБТІ», ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
В вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою та прохала суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, видані Державною Глобинською нотаріальною конторою за реєстрами №1 - 686 та 1 - 688 на ім»я ОСОБА_2 та «ОСОБА_1 належать саме - ОСОБА_2 та «ОСОБА_1.
На обгрунтування заявлених вимог, заявниця ОСОБА_1 пояснювала, що вона та її сестра ОСОБА_2, народились ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Глобине, їх дошлюбне прізвище «ОСОБА_2». 16.05.1970 року вона (позивачка) зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 і стала «ОСОБА_1». До 1999 року по паспорту вона була «ОСОБА_1», а після його заміни стала «ОСОБА_1». ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько, ОСОБА_4. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, видані Державною Глобинською нотаріальною конторою за реєстрами №1 - 686 та 1 - 688, вона та її сестра стали власниками будинку АДРЕСА_1 та грошових заощаджень.
На данний час у неї та сестри виникла потреба у реалізації свого законного права щодо розпорядження належним їм спадковим майном, але через помилку, її прізвище вказано “ОСОБА_1», а згідно особистих документів (паспорт) прізвище зазначається, як “ОСОБА_1», тому вона не може разом з сестрою розпорядитися належним їм спадковим майном. Іншої можливості встановити факт належності свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року на її (заявниці) ім»я, окрім судового порядку у неї відсутній.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свої вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві та з урахуванням здобутих в справі письмових доказів.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 заяву підтримала, вважала, що маються всі законні підстави для її задоволення, поскільки дійсно, заявниця є її рідною сестрою. Після одруження вона взяла прізвище свого чоловіка і стала «ОСОБА_1» на російській мові і до липня 1999 року по паспорту вона була ОСОБА_1, але після заміни стала - ОСОБА_1 в перекладі на українську мову. Через розбіжності які маються в паспорті заявниці та свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, вони не можуть розпорядитись спадковим майном, залишеним після смерті їх батька.
В судове засідання КП «Кременчуцьке МБТІ» свого представника не направили, завчасно надіслали суду листа, згідно якого просили розглянути справу за відсутності їх представника. При прийнятті рішення покладались на розсуд суду.
Суд вважає, що в справі наявні достатні письмові докази та підстави для розгляду справи по суті за відсутності представника заінтересованої особи - КП «Кременчуцьке МБТІ».
На підставі пояснень заявниці ОСОБА_1, заінтересованої особи ОСОБА_2 досліджених та оцінених письмових доказів суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:
Судом встановлено, що заявниця та її сестра - ОСОБА_2 народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Глобино Глобинського району Полтавської області, їх дошлюбне прізвище було «ОСОБА_2». Їх батьками були: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
16.05.1970 року Палацом шлюбів м.Харкова, зареєєстровано шлюб заявниці з ОСОБА_3, актовий запис №2515. Після одруження заявниці присвоєне прізвище її чоловіка “ОСОБА_1» російською мовою.
13 вересня 1969 року сестра заявниці,ОСОБА_2 зареєстровала шлюб з ОСОБА_6. Після одруження присвоєне прізвище її чоловіка “ОСОБА_2».
До липня 1999 року заявниця по паспорту була ОСОБА_1 російською мовою, а після заміни паспорта - стала «ОСОБА_1» українською мовою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько заявниці, ОСОБА_4 - помер. Після його смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 та грошові заощадженя.
Згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, видані Державною Глобинською нотаріальною конторою за реєстрами №1 - 686 та 1 - 688, заявниця ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_2 стали власниками спадкового майне, яке складається з будинку АДРЕСА_1 та грошових заощаджень на рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у філії Глобинського відділення Ощадного банку України №3067/05, котре залишилось після смерті їх батька, ОСОБА_4, але у вищевказаних свідоцтвах помилково вказано прізвище заявниці як “ОСОБА_1» замість “ОСОБА_1».
В дійсний час заявниця зіткнулася з проблемою, оскільки не підтверджуєтьтся право власності на спадкове майно, з тих підстав, що маються розбіжності при написані її прізвища замість “ОСОБА_1» прізвище вказано, як “ОСОБА_1».
Допитана в судовому засідані заінтересована особа ОСОБА_2 пояснювала, що її сестра після одруження взяла прізвище свого чоловіка і стала «ОСОБА_1» на російській мові і до липня 1999 року по паспорту вона була ОСОБА_1, але після заміни паспорта стала - ОСОБА_1. Через розбіжності які маються в паспорті заявниці та свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року принаписанні її прізвища, вони не можуть розпорядитись спадковим майном, залишеним після смерті їх батька.
Дійсні показання заінтересованої особи узгоджуються з поясненннями самої заявниці та наданими суду письмовими доказами і під сумнів судом не ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, прізвище заявниці вказується, як “ОСОБА_1», хоча в інших документах, а саме: (паспорт, свідоцтво про укладання шлюбу) її прізвище зазначається як “ОСОБА_1».
Тобто, в даному випадку суд приходить до висновку, що під час видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, в зв»язку з неправильним перекладом з російської мови на українську прізвища заявниці, помилково було записано замість “ОСОБА_1», вказано як “ОСОБА_1».
Статтею 256 ЦПК України визначені справи про встановлення фактів, що мають юридичне значеня, так зокрема пунктом шостим вказаної статті передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім»я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім»ям , по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За викладених обставин суд вважає, що у заявниці ОСОБА_1 відсутня можливість підтвердити в позасудовому порядку факт належності правовстановлюючого документа (свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року), що призводить до порушення її законних прав та інтересів щодо розпорядження своєю власністю, отже вимоги заявниці щодо визнання факту належності їй, ОСОБА_1 належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, виданого на ім»я ОСОБА_1 є обґрунтованим та підтверджується наявними письмовими матеріалами справи і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 212, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, 386 ЦК України,
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати факт, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.1998 року, видані Державною Глобинською нотаріальною конторою за реєстрами №1 - 686 та 1 - 688 на ім»я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Крюківського районного суду м. Кременчука на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подяється протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавськоі області через Крюківський райсуд.
Суддя: Т.І.Усенко