"17" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/38138/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Києво -Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Малютянської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 23.04.2011 року №11, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У червні 2011 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про розгляд звернення депутатів Малютянської сільської ради»від 22.04.2011 року №60, визнання протиправним та скасування розпорядження Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про звільнення спеціаліста - землевпорядника виконкому Малютянської сільської ради ОСОБА_4»від 23.04.2011 року №11, поновлення на посаді спеціаліста - землевпорядника Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із збереженням 14 рангу посадової особи місцевого самоврядування з 23.04.2011 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач, як службовець, перебував у трудових відносинах із Малютянською сільською радою Києво - Святошинського району Київської області. Відповідно до цього перебував у трудових відносин з відповідачем, що підтверджується розпорядженням сільського голови від 06.06.1995 року про прийняття на роботу, розпорядженням від 02.01.2003 року «Про присвоєння 14 рангу посадової особи місцевого самоврядування», присягою від 02.01.2003 року, попередженням від 02.01.2003 року «Про обов'язок дотримання Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», заявою про вступ на конкурсних засадах на посаду спеціаліста сільської ради, копією трудової книжки позивача (т.1 а.с.11-14, 86-91).
22 квітня 2011 року V сесія VI скликання Малютянської сільської ради винесла рішення «Про розгляд звернення депутатів Малютянської сільської ради»від 22.04.2011 року №60, яким на підставі звернення депутатів щодо звільнення ОСОБА_4 з посади спеціаліста-землевпорядника, заяв громадян, враховуючи постанову прокурора Києво - Святошинського району про порушення дисциплінарного провадження від 06.04.2011 року, робота спеціаліста-землевпорядника Малютянської сільської ради ОСОБА_4 визнана незадовільною; рішенням рекомендовано Малютянському сільському голові Сіленку P.O. звільнити з займаної посади спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_4
Розпорядженням голови Малютянської сільської ради Сіленка P.O. від 23.04.2011 року №11 ОСОБА_4 звільнено з займаної посади спеціаліста-землевпорядника на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх обов'язків.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність винесених відповідачем рішення «Про розгляд звернення депутатів Малютянської сільської ради»від 22.04.2011 року №60 та розпорядження «Про звільнення спеціаліста - землевпорядника виконкому Малютянської сільської ради ОСОБА_4»від 23.04.2011 року №11.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.139 КЗпП України, відповідно до якої працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Розпорядженнями сільського голови «Про застосування стягнення до ОСОБА_4 за порушення трудової дисципліни»від 19 травня 2010 року № 18 та від 25 вересня 2009 року № 43 позичу оголошувались догани. Зазначені розпорядження позивачем в установленому порядку не оскаржувались.
Саме вище зазначені догани стали підставою для винесення головою Малютянської сільської ради розпорядження «Про звільнення спеціаліста - землевпорядника виконкому Малютянської сільської ради ОСОБА_4»від 23.04.2011 року №11
Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана; 2) звільнення.
Частиною 1 ст.151 КЗпП України передбачено, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Як вірно було встановлено судами на дату винесення головою оскаржуваного розпорядження від 23.04.2011 року №11 позивач мав два непогашені дисциплінарні стягнення за порушення трудової дисципліни - догани.
Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку із наданням ОСОБА_4 на сесії сільської ради завідомо неправдивої службової інформації відповідачем прийнято неправомірне рішення № 21/25 від 13.12.10 року. Постановою Києво-Святошинського районного суду від 13 травня 2010 року в діях позивача встановлено наявність ознак корупційних діянь, а саме: було встановлено, що з листопада 2009 року ОСОБА_4 видав довідку №536 про відсутність забудови на земельній ділянці, за що отримав від нього незаконне матеріальне благо в якості пляшки спиртного напою коньяку приблизною вартістю 30,00 грн. При цьому ОСОБА_4 усвідомлював на той час послідовність своїх дій і бажав діяти саме так з метою незаконного отримання матеріальних благ. Своїми діями позивач порушив п.«а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад дисциплінарного проступку, який виражений в умисному, протиправному неналежному виконанні своїх трудових обов'язків, які потягли за собою грубі порушення чинного законодавства.
Розпорядженням голови Малютянської сільської ради Сіленком Р.О. від 23.04.2011 року позивача звільнено з займаної посади спеціаліста-землевпорядника за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх обов'язків.
Стаття 40 КЗпП України передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Згідно п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Як вірно зазначено судами при обранні виду стягнення сільський голова враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Відповідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Колегія суддів зазначає, що на підставі встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач не виконав покладені на нього посадові обов'язки, порушував трудову дисципліну, порушення носять систематичний характер, оскільки при наявності дисциплінарних стягнень протягом року допустив порушення трудової дисципліни, що підтверджує законність застосування дисциплінарних стягнень та законність його звільнення з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки є похідними від попередніх позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.
Постанову Києво -Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
Т.Ф.Весельська
О.Ф.Ситников