ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
15 жовтня 2012 року № 2а-5758/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКиївської міської ради
третя особа на стороні відповідачаОСОБА_2
провизнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії та визнання не чинним державного акту
ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі -Відповідач), третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Київської міської ради «Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва»від 18 грудня 2008 року №922/922 (далі -Рішення №922/922),
- зобов'язати Київську міську раду внести на розгляд найближчого пленарного засідання Київської міської ради проект рішення «Про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», та прийняти відповідне рішення в межах повноважень та у строки, визначені законодавством,
- визнати не чинним Державний акт про право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1, на підставі рішення Київської міської ради №922/922 від 18.12.2008 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2012 року відкрито провадження у справі та ухвалою суду від 22.08.2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання 19.09.2012 р. Позивач, представник Позивача прибули. Відповідач та третя особа ОСОБА_2 не з'явилися, належним чином повідомлені про судове засідання.
Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позивач позов підтримує в повному обсязі, вважає, що Рішення №922/922 порушує його права на отримання у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 та прийнято не на підставі критеріїв, визначених в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Підставами для визнання протиправним Рішення №922/922 позивач вважає те, що ним отримано всі необхідні документи для виділення йому у власність зазначеної земельної ділянки та постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 р. у кримінальній справі встановлено злочинні діяння депутата Київської міської ради та голови постійної комісії Київради із земельних питань, містобудування та архітектури ОСОБА_3 при розробленні проекту Рішення №922/922.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях (зареєстровані канцелярією суду 19.09.2012 р.), зазначає, що оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів Позивача та прийняте в межах повноважень ради у відповідності до чинного законодавства.
Третя особа ОСОБА_2 будь-яких заяв, клопотань чи пояснень по суті позову до суду не направляла, в судові засідання не з'являлась.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2012 р. № 2а-5758/12/2670 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання не чинним Державного акту про право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1, на підставі рішення Київської міської ради №922/922 від 18.12.2008 р. закрито.
Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що Рішенням Київської міської ради від 18.12.2008 № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва»відведено 975 громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, а також 315 громадянам земельні ділянки для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни, у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відмову у задоволенні позову частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Частиною 3 статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі -Закон №280/97-ВР) визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст.. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Головного управління земельних ресурсів від 19.07.2005р. №03-16/20480, Акту виділення земельної ділянки від 15.08.2005р. та розпорядження Київської державної адміністрації від 12.12.2005р. №2288 «Про розгляд заяв громадян щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок у мікрорайоні Жуляни в Солом'янському районі м. Києва»Робочою групою згідно розпорядження від 24.01.2006 №81 були погоджені списки громадян, яким виділялися земельні ділянки у приватну власність, в тому числі стосовно ОСОБА_1 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1
Рішенням від 16.03.2006р. №279/3370 відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України Київська міська рада надала дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок громадянам у м/р Жуляни в Солом'янському районі міста Києва, згідно додатку за порядковим номером 230, ОСОБА_1 - вул. АДРЕСА_1.
31.01.2007 р. Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією погоджено відведення земельної ділянки у м/р Жуляни, в тому числі, ОСОБА_1
Таким чином, Рішення Київської міської ради від 18.12.2008 № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва»стосується позивача в частині виділення земельної ділянки у АДРЕСА_1
Відповідно до ч. ч. 6-11 ст.. 118 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
На момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення діяв Регламент розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 р. (з наступними змінами та доповненнями) N 457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві»(далі - Регламент).
Відповідно до п. 1 ст. 9 Регламенту підставою для розроблення документації із землеустрою є згода Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради та технічне завдання на розробку відповідної документації із землеустрою, погоджене з Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА).
Пунктом 1 ст. 10 Регламенту встановлено, що погоджена документація із землеустрою разом із супроводжувальним листом подається землевпорядною організацією до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) для розгляду, підготовки проекту рішення Київської міської ради та його передачі до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення в порядку, визначеному розділом 4 цього Регламенту. Якщо документація із землеустрою не буде подана у визначений строк до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), то згода втрачає чинність і відповідна земельна ділянка включається до переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах в порядку, визначеному законодавством.
Остаточне рішення щодо затвердження переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах, приймається Київською міською радою.
Таким чином, обов'язковою умовою для прийняття Київською міською радою рішення про відведення земельної ділянки є наявність погодженої документації із землеустрою.
Водночас, розроблення проекту відведення земельних ділянок є однією зі стадій одержання земельної ділянки. Суд звертає увагу, що наявність розробленого проекту відведення земельної ділянки не є перешкодою для виділення земельної ділянки іншій особі, яка виконала всю передбачену чинним законодавством процедуру, необхідну для передачі у власність земельної ділянки. А тому посилання позивача на факт передачі земельної ділянки у власність іншій особі при наявності у позивача дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, як на порушення земельного законодавства є безпідставним.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 р. по справі № 2а-15399/10/2670 у позові Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів в частині скасування рішення Київської міської ради від 18.12.2009 № 922/922 щодо передачі земельних ділянок особам, які є членами Громадської організації «Громадське об'єднання забудовників мікрорайону «Жуляни», відмовлено повністю. Зі змісту постанови вбачається, що третьою особою була також член громадської організації «Громадське об'єднання забудовників мікрорайону «Жуляни»ОСОБА_2, місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1
У мотивувальній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 р. по справі № 2а-15399/10/2670 зазначено, що під час підготовки позову та у судовому засіданні представник заступника прокурора не зміг надати обґрунтованих пояснень, перевіркою яких фактичних обставин встановлено факт відсутності погоджень всіх земельних ділянок (1290). Окрім, наданого у якості доказу листа Головного управління земельних ресурсів від 05.08.2009 № 05-360/21530 про ненадходження документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, інших доказів суду не надано, клопотань на витребування доказів не заявлялося. У той же час треті особи без будь-яких утруднень надали суду необхідні документи.
Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 р. по справі № 2а-15399/10/2670 набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 р. по справі № 2а-15399/10/2670 встановлено правомірність надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, місце розташування якої - АДРЕСА_1
Що стосується тверджень позивача про те, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 р. у кримінальній справі встановлено злочинні діяння депутата Київської міської ради та голови постійної комісії Київради із земельних питань, містобудування та архітектури ОСОБА_3 при розробленні проекту Рішення №922/922, суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 р. кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України на підставі ст.. 6 п. 4 КПК України, ст.. ст.. 1 п. в, 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року закрито.
З врахуванням вимог ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
В даному ж випадку позивач посилається не на вирок суду, а на постанову в кримінальній справі.
Крім того, як вбачається зі змісту постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 р. по справі № 1п-311/11, в додатку до Рішення Київської міської ради № 922/922 від 18.12.2008 р. «Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва», внесено завідомо неправдиві відомості про надання ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, земельних ділянок, внаслідок чого вказані земельні ділянки були безпідставно передані у власність зазначених громадян, що спричинило тяжкі наслідки для територіальної громади м. Києва.
Суд звертає увагу, що в постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 р. не міститься жодного висновку стосовно ОСОБА_2 чи щодо земельної ділянки, місце розташування якої - АДРЕСА_1
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Київську міську раду внести на розгляд найближчого пленарного засідання Київської міської ради проект рішення «Про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», та прийняти відповідне рішення в межах повноважень та у строки, визначені законодавством, суд вважає її необґрунтованою та, відповідно, такою, що не підлягає до задоволення з огляну на наступне.
Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Частиною дванадцятою ст.. 46 Закону №280/97-ВР встановлено, що пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Відповідно до чинної редакції статті 118 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10).
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11).
В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
З матеріалів справи не вбачається відмова відповідача як органу місцевого самоврядування у передачі ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність або залишення клопотання без розгляду.
Відтак, станом на час розгляду та вирішення даної адміністративної справи судом не встановлено наявності порушеного права позивача у публічно-правових відносинах, що є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Київську міську раду внести на розгляд найближчого пленарного засідання Київської міської ради проект рішення «Про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», та прийняти відповідне рішення в межах повноважень та у строки, визначені законодавством.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що в даній адміністративній справі Позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення законних прав та інтересів Позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню частково з урахуванням ухвали суду про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання не чинним Державного акту про право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1, на підставі рішення Київської міської ради №922/922 від 18.12.2008 р.
Разом з тим суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб»щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Таким чином, Позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про
визнання протиправним рішення Київської міської ради «Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва»від 18 грудня 2008 року №922/922,
зобов'язання Київську міську раду внести на розгляд найближчого пленарного засідання Київської міської ради проект рішення «Про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», та прийняти відповідне рішення в межах повноважень та у строки, визначені законодавством,
визнання не чинним Державного акту про право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1, на підставі рішення Київської міської ради №922/922 від 18.12.2008 р. відмовити частково.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна