ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 жовтня 2012 року 09:00 № 2а-7987/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -відповідач 1) про визнання незаконними дій, які полягають у ненаданні запитуваної інформації на інформаційний запит, та зобов'язання у п'ятиденний термін надати запитувану інформацію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано позивача подати суду додаткові документи, а відповідача 1 - заперечення проти позову або заяву про визнання позову та всі наявні документи, пов'язані з розглядом звернення позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 липня 2012 року у відповідача витребувано додаткові докази по справі та встановлено строк для виконання до 13 липня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 вересня 2012 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 вересня 2012 року.
У судовому засіданні 11 вересня 2012 року судом залучено у якості співвідповідачів Головне управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -відповідач 2, Управління транспорту) та Головне управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -відповідач 3, Управління житлового господарства), в зв'язку з чим розгляд справи судом відкладався на 24 вересня 2012 року.
У судове засідання, призначене на 24 вересня 2012 року, з'явився позивач. Уповноважені представники відповідачів у судове засідання не з'явились, в зв'язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 4 жовтня 2012 року.
Судове засідання, призначене на 4 жовтня 2012 року та 9 жовтня 2012 року, не відбулись в зв'язку з перебування судді Савченко А.І. на лікарняному.
У судове засідання, призначене на 18 жовтня 2012 року, жодна зі сторін не з'явилась, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 18 жовтня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
10 квітня 2012 року позивачем на адресу Київської міської державної адміністрації надіслано інформаційний запит (вих. №КДА-12/02-01), в якому він просив в установленому законом порядку повідомити:
- хто від імені м. Києва виступає замовником табличок та вказівників у м. Києві (зокрема, вуличних вказівників, вказівників у метрополітені, зупинках громадського транспорту);
- хто є виконавцем замовлення з виготовлення табличок та вказівників, надати копії контрактів на виготовлення або інформації про зміст контракту, обов'язково зазначивши предмет контракту, його суму, порядок замовлення та приймання робіт, гарантійні зобов'язання виконавця;
- хто відповідальний за зміст тексту на табличках та вказівниках та на якій правовій підставі;
- чи є концепція розвитку багатомовних вказівників та табличок у м. Києві і, якщо є, надати її копію.
Листом від 19 квітня 2012 року №027-1625 Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило позивача про те, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»його інформаційний запит направлено до Головного управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду по суті.
В зв'язку з неотриманням жодної відповіді на інформаційний запит від 10 квітня 2012 року, вважаючи дії відповідача такими, що порушують положення Закону України «Про доступ до публічної інформації»в частині строків розгляду його запиту та ненадання на нього відповіді по суті порушених у запиті питань, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що листами Головного управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.04.2012р. №063-4916 та Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.04.2012р. №046/155/15-П-908 позивачу надано відповіді на його інформаційний запит
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011р. № 2939-VI (далі по тексту - Закон України від 13.01.2011р. № 2939-VI).
Основною метою прийняття Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI є створення механізму реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Він містить перелік гарантій дотримання прав на надання публічної інформації, поетапний порядок доступу до неї, надає визначення таким поняттям, як конфіденційна, таємна та службова інформація, регламентує порядок її отримання, визначає порядок і строки подачі та задоволення запиту на інформацію, а також процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.
Так, відповідно до визначення публічної інформації, яке міститься в статті 1 названого Закону, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до положень статті 12 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Отже, відповідачі є розпорядниками інформації в розумінні статті 13 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI.
Статтею 14 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI визначено обов'язки розпорядників інформації, серед яких, зокрема: мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Частина 1 статті 20 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI встановлює обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, згідно з приписами частини 3 статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Так, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.03.2012р. №419 «Про основні заходи щодо забезпечення виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації»у виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.04.2012р. за №17/934 (далі по тексту -Розпорядження №419), встановлено, що виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) є розпорядником інформації, яка отримана або створена в процесі здійснення виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) своїх повноважень та яка перебуває у володінні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (підпункт 1.1. пункту 1).
Пунктом 2 Розпорядження №419 визначено, що управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є спеціальним структурним підрозділом, який в установленому законом порядку організовує доступ до публічної інформації, відповідає за попередній розгляд, опрацювання, облік, аналіз та контроль за своєчасним наданням відповідей на запити на інформацію, що надходять до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також надає консультації під час оформлення таких запитів.
А пунктом 3.4. розділу ІІІ Порядку складання, подання, опрацювання запитів на інформацію, що надходять до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та надання відповідей на них, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.03.2012р. №419 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2012р. за №17/934 (далі по тексту -Порядок), визначено, що спеціаліст управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату визначає предмет запиту на інформацію та, за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації - керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або першого заступника керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), передає запит на інформацію структурному підрозділу, розпоряднику запитуваної інформації із зазначенням необхідності надання управлінню інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату копії відповіді.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, інформаційний запит позивача отримано Київською міською державною адміністрацією 17 квітня 2012 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та за дорученням першого заступника керівника апарату від 19.04.2012р. №869(з) направлено до Головного управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду по суті та надання відповіді у терміни, передбаченні чинним законодавством України, про що повідомлено позивача відповідним листом та ним не заперечується.
Отже, з урахуванням положень частини 3 статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI та пункту 3.4. розділу ІІІ Порядку суд приходить до висновку, що саме з дня отримання запиту Управлінням транспорту та Управлінням житлового господарства починається відлік строку його розгляду.
Так, в обґрунтування своїх заперечень в частині належного та вчасного надання відповіді на інформаційний запит позивача, відповідачі посилаються на долучені ними до матеріалів справи листи Управління транспорту від 24.04.2012р. №063-4916, Управління житлового господарства від 25.04.2012р. №046/155/15-П-908 та реєстраційно-контрольну картку Управління житлового господарства.
Суд критично ставиться до вказаних посилань та не приймає їх до уваги, оскільки наявність таких листів у відповідачів не підтверджує факт їх надіслання на адресу позивача. Більш того, реєстраційно-контрольна картка Управління житлового господарства підтверджує лише надання відповіді на інформаційний запит позивача та не містить жодного посилання на дату її відправлення. Також, в матеріалах справи міститься лист Управління транспорту від 11.07.2012р. №063-8570, зі змісту якого судом встановлено, що рекомендованим поштовим відправленням кореспонденція не направляється та реєстри поштових відправлень не ведуться, а тому з урахуванням частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачами своїх посилань на своєчасність надання відповідей на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 квітня 2012 року вих. №КДА-12/02-01.
Щодо виконання відповідачами свого обов'язку в частині надання достовірної, точної та повної інформації, а також у разі потреби перевірки правильності та об'єктивності наданої інформації суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З змісту наявних в матеріалах справи листів Управління транспорту від 24.04.2012р. №063-4916 та Управління житлового господарства від 25.04.2012р. №046/155/15-П-908 судом встановлено, що в порушення пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI останніми надано неповні відповіді на інформаційний запит позивача. Зокрема, не надано відповідь з наступних питань:
- хто від імені м. Києва виступає замовником табличок та вказівників у м. Києві (зокрема, вказівників у метрополітені, зупинках громадського транспорту);
- хто відповідальний за зміст тексту на табличках та вказівниках та на якій правовій підставі;
- чи є концепція розвитку багатомовних вказівників та табличок у м. Києві і, якщо є, надати її копію.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених судом обставин, надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідачів, суд приходить до висновку про недоведеність останніми своїх дій, пов'язаних з розглядом та вчасним наданням достовірної, точної та повної відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 квітня 2012 року вих. №КДА-12/02-01.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачі суду не надали.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 квітня 2012 року вих. №КДА-12/02-01.
3. Зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 квітня 2012 року вих. №КДА-12/02-01 з урахуванням положень статей 14, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011р. № 2939-VI.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко