ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 жовтня 2012 року 08:00 № 2а-17259/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва
доДержавного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»
про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (далі по тексту - позивач, УПФУ в Святошинському районі м. Києва) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»(далі по тексту - відповідач, ДП «УкрНДІНП «Масма»), в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій, призначених відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 43657,62 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 12 грудня 2011 року.
У судове засідання, призначене на 12 грудня 2011 року, жодна зі сторін не з'явилась в зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 18 січня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2012 року задоволення клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи, призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів експертизи.
20 червня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) до Окружного адміністративного суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи № 2546/12-44 від 11 травня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2012 року поновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 4 липня 2012 року.
У судове засідання, призначене на 4 липня 2012 року, жодна зі сторін не з'явилась в зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 12 липня 2012 року.
В судове засідання 12 липня 2012 року з'явився представник відповідача. Представник позивача не прибув, у зв'язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 25 липня 2012 року.
В судовому засіданні 25 липня 2012 року судом оголошено перерву до 4 вересня 2012 року та 18 вересня 2012 року в зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 18 вересня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.
На підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 вересня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»перебуває на обліку в УПФУ в Святошинському районі м. Києва та є підприємством, на яке розповсюджується дія Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Позивач зазначає, що за жовтень 2011 року у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню коштів у розмірі 43657,62 грн., що підтверджується повідомленнями про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, обчислених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.
Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та зазначає, що розрахунок спірної суми, зазначений позивачем, не має належного обґрунтування, містить недостатню кількість інформації для встановлення чітких підстав щодо наявності заборгованості саме у вказаному розмірі. Також, відповідач вказує, що розрахунок не містить посилань на первинні документи, у відповідності до яких такі суми отримані.
Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до наступного.
Основин нормативно-правовим актом, який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку є Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13.12.1991р. №1977-ХІI (далі по тексту -Закон України від 13.12.1991р. №1977-ХІI).
Відповідно до положень статті 24 вказаного Закону держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Згідно з частиною третьою названої правової норми пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Частина дев'ята статті 24 Закону України від 13.12.1991р. №1977-ХІI встановлює, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
На реалізацію статті 24 Закону України від 13.12.1991р. №1977-ХІI постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004.р №372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі по тексту -Порядок №372).
Відповідно до пункту 2 Порядку №372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.
Пунктом 5 Порядку №372 закріплено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
У той же час, абзацом другим вказаного пункту визначено, що зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Тільки у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що на законодавчому рівні закріплено обов'язок підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації самостійно визначати суму, що підлягає до сплати як різниця у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування та до 25 числа місяця проводити перерахування цієї суми на рахунок органу Пенсійного фонду.
Проте, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів на дотримання ним названого обов'язку.
У той же час, до позовної заяви додано копії повідомлень про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, які увійшли в нарахування за жовтень 2011 року та реєстрів про направлення цих повідомлень із супровідним листом відповідачу.
Посилання відповідача на неотримання ним названих повідомлень, суд до уваги не приймає, оскільки пунктом 5 Порядку №372 не встановлено залежності від отримання останніх та виконання підприємством обов'язку щодо самостійного обрахування сум різниці, які підлягають сплаті.
Перевіряючи обґрунтованість розміру заборгованості, визначеної позивачем та заявленої до стягнення у судовому порядку, суд зважає на таке.
Відповідно до супровідного листа УПФУ в Святошинському районі м. Києва від 17.10.2011р. №11924/05 спірна сума сформована на підставі повідомлень Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва, Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва, Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва та Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва.
На підтвердження наведених повідомлень, суду надано копії розпоряджень про призначення/перерахунок пенсій, розрахунків стажу та довідок про розмір та вид пенсії стосовно осіб, які зазначені у повідомленнях про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за жовтень 2011 року, отриманих відповідачем.
Звіривши дані зазначені у розпорядженнях про призначення/перерахунок пенсій, у розрахунках стажу, у довідках про розмір та вид пенсії з даними повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумами пенсій за жовтень 2011 року, судом не встановлено розбіжностей у відомостях щодо загального стажу наукової роботи осіб, які зазначені у повідомленнях, стажу наукової роботи зазначених осіб на Державному підприємстві «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма», частки різниці у розмірі пенсії, що фінансується за рахунок Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма».
Однак, на підтвердження включення до названих розрахунків сум пенсій, визначених ОСОБА_1 - Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва у розмірі 795,92 грн., ОСОБА_2 - Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва у розмірі 187,40 грн., та ОСОБА_3 - Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва у розмірі 17,80 грн., позивачем не надано розпоряджень про призначення/перерахунок пенсій, у розрахунках стажу, довідки про розмір та вид пенсії, а також копії трудових книжок.
За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість включення до загальної суми заборгованості відповідача наведених сум, а всього у розмірі 1001,12 грн., як таких, що не підтверджені належними доказами.
Відповідно до пункту 8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.
Підпунктом 6 пункту 2.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. за №442/6730 встановлено, що управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Отже, з огляду на викладене, а також враховуючи положення пунктів 5 та 8 Порядку №372, суд приходить до висновку, що позовні вимоги УПФУ в Святошинському районі м. Києва про стягнення з ДП «УкрНДІНП «Масма»заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій, призначених відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та обчислених відповідно до інших законодавчих актів підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 42656,50 грн.
З частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма»(03680, м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 46, ЄДРПОУ 00149943) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-А, р/р № 256053012612 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869431) заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій, призначених відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 42656 (сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп.
3. В іншій частині позовну відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко