Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27 вересня 2012 р. № 2-а- 6569/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд
в складі: головуючого -судді Білової О.В.
за участю секретаря судового засідання Пшеничного В.О.,
за участі представників: позивача -Батріної О.Ф., відповідача - Іщук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000702311 від 22.03.12 року, № 0000692311 від 22.03.12 року, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 0038/2211/30959594 від 15.03.2012 року та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000692311 від 22.03.12 року, № 0000702311 від 22.03.12 року. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення не є обґрунтованими, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту. Зазначив, що не несе відповідальності за господарську діяльність своїх контрагентів, а податкові органи не мають права посилатися на акт перевірки контрагента - ТОВ «Укртрейдспецпокриття».
Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" Батріна О.Ф. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідача - Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби Іщук Л.М. - в задоволенні адміністративного позову просила відмовити, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.
Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог законодавства України Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" під час здійснення фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ «Укртрейдспецпокриття» за жовтень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки № 0038/2211/30959594 від 15.03.2012 року (а.с. 8-21), в якому податковим органом встановлені порушення:
- ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Станкоремонтний завод" з ТОВ «Укртрейдспецпокриття»;
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 13439,0 грн.;
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 49691,00грн.;
- п.138.2 ст. 138 ПК України, в результаті встановлено заниження податку на прибуток у сумі 72600,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0000692311 від 22.03.12 року (а.с. 7), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19691,00 грн.;
- № 0000702311 від 22.03.12 року (а.с. 6), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 72600,00 грн.
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті № 0038/2211/30959594 від 15.03.2012 року у судження суб'єкта владних повноважень про те, що відсутній факт реального вчинення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" та ТОВ «Укртрейдспецпокриття», та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, у зв'язку з чим Позивачем, на думку податкового органу, не підтверджено вартість отриманих матеріалів, віднесених до складу валових витрат від вищенаведеного контрагента та відсутня підстава для включення даної суми без підтвердження відповідними первинними документами до складу податкового кредиту через відсутність документального підтвердження факту оприбуткування.
З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.
Між ТОВ " Станкоремонтний завод " та ТОВ «Укртрейдспецпокриття» були укладені Договори купівлі продажу товарів № 21/10-11 від 21.10.11 року, № 27/10-11 від 27.10.11 року, 20/10-11 від 20.10.11 року (а.с. 26-29, 35-38, 44-47).
Умовами зазначених договорів передбачено, що продавець, ТОВ «Укртрейдспецпокриття», зобов'язується передати на умовах даних договорів у власність покупця, Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод", товар, а покупець зобов'язується сплатити його повну вартість на умовах передоплати та прийняти товар.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених договорів продавцем, ТОВ «Укртрейдспецпокриття», були виписані видаткові накладні №2105 від 21.10.2011р. № 2705 від 27.10.11 р., № 2007 від 20.10.11 р. та податкові накладні №2105 від 21.10.2011р., № 2705 від 27.10.11 р., № 2007 від 20.10.11 р. на придбання деталей для верстатів (а.с. 31, 32, 40, 41, 50, 51).
На підтвердження використання отриманих товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності представником позивача до суду надані наступні документи:
- копія договору оренди приміщення №1 від 03.01.11 року, укладеного позивачем з ОСОБА_3, відповідно до якого позивач отримав в тимчасове безстрокове користування приміщення за адресою : Харківська обл., Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Островського, 10(а.с.100-102);
- копію технічного паспорту на орендований будинок адміністративно-виробничого та складського призначення, виданого Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації;
- накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів - придбаних деталей (а.с.107-110);
- роздруківки бухгалтерських проводок щодо списання деталей для ремонту (а.с.129-132, 135-140, 142-145, 147-150);
- видаткові накладні на реалізацію верстатів, в ремонті яких використані придбані деталі (а.с.128, 133, 141, 146).
З вказаних первинних документів вбачається, що позивач мав відповідні складські та виробничі приміщення для здійснення виробничої діяльності, документи внутрішнього бухгалтерського обліку підтверджують використання придбаних у ТОВ «Укртрейдспецпокриття» деталей у ремонтах верстатів: електроерозійного проволоченого вирізного верстату AGIECUT 100, фрезерного верстату МАНО МН800Е,токарного верстату GILDEMEISTER MD3, горизонтального оброблювального центру Deckel DC, 40 які в подальшому у 2012 році реалізовані позивачем.
При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Станкоремонтний завод» з ТОВ «Укртрейдспецпокриття» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
В матеріалах справи міститься копії виписок банку та платіжних доручень, з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ТОВ «Укртрейдспецпокриття» суми коштів на виконання зазначених договорів, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані товарно-матеріальних цінностей за договорами купівлі-продажу, укладеними з ТОВ «Укртрейдспецпокриття».
Також судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «Укртрейдспецпокриття» за перевірений період (жовтень 2011 року) знаходилось за юридичною адресою (а.с.103-106).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" та ТОВ «Укртрейдспецпокриття», та юридичну дефектність відповідних первинних документів.
Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" та його контрагентом - ТОВ «Укртрейдспецпокриття», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з отримання товарно-матеріальних цінностей, а також документів, що підтверджують використання вказаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Укртрейдспецпокриття».
Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000702311 від 22.03.12 року, № 0000692311 від 22.03.12 року є обґрунтованими, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000702311 від 22.03.12 року , № 0000692311 від 22.03.12 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2012 року.
Суддя Білова О.В.