Справа № 1570/4980/2012
23 жовтня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Рачкова О.І.,
за участю сторін:
представник позивача - Гриневич Т.В. (по довіреності)
представник відповідача - Шестова С.О. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»про стягнення заборгованості у розмірі 154319,97 грн.,
З позовом до суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»(далі -ДП «МАРС») про стягнення заборгованості у розмірі 154319,97 грн.
На адресу суду 30.08.2012 року від позивача надійшло уточнення до адміністративного позову, яким Управління просило збільшити суму стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 з 77 479,15 грн. до 154 319,97 грн.
В судовому засіданні 23.10.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі м. Одеси як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. На підприємстві виконуються роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та №2. За період з липня 2012 року по серпень 2012 року відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 та №2 у сумі 154 319,97 грн. В порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року із змінами, підприємством витрати на виплату та доставку пенсії органу ПФУ не відшкодовані. Таким чином заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат за вказаний період становить 154 319,97 грн., тому просять стягнути заборгованість в судовому порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що ДП «МАРС»знаходиться у стадії ліквідації за рішенням засновника, відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України №2 від 03.01.2012 року. На підставі норм Цивільного та Господарського кодексів України було подано відомості до державного реєстратора та 20.01.2012 року опубліковано оголошення про ліквідацію підприємства. З цієї дати було встановлено 2-місячний термін для подання кредиторами своїх вимог до ДП «МАРС», який сплинув 20.03.2012 року. При цьому, на підставі ст.112 Цивільного кодексу України та у зв'язку з тим, що позивач не заявив свої вимоги як поточний кредитор в місячний строк з дня опублікування оголошення, сума заборгованості вважається погашеною та стягненню не підлягає.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а також на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Положення про Пенсійний фонд України, здійснює повноваження щодо нарахування та стягнення в судовому порядку заборгованості платників збору по страховим внескам, пені та штрафним санкціям, витратам на доставку пенсій пільговим категоріям пенсіонерів, а тому на підставі положень п.5 ч.2 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, державне підприємство «Морська аварійно-рятувальна служба»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.03.2012 року (а.с.5) та в Управлінні Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за №Ж0764 (а.с.2).
Як з'ясовано судом, та вбачається з наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси розрахунків заявленої до стягнення суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком №1 та №2 з ДП «МАРС»за липень-серпень 2012 року (а.с.7,23) рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та №2 у загальному розмірі 154 319,97 грн..
Судом також встановлено, що у товаристві виконуються роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України .
Відповідно до наданої Управлінням довідки, на підприємстві відповідача працювали пенсіонери, яким було призначено пенсії на пільгових умовах за списком №1 та №2 (а.с.27-28).
Статтею 58 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. (зі змінами та доповненнями), визначено, що Пенсійний Фонд є органом, який проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Згідно з приписами п.п.1,2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "а"ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "б"ст. 13 Закону) та інші (пункти "в""з"ст. 13 Закону).
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р., пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України № 1058 діяв Закон України № 400). Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України № 400, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а","б","з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з п.6.4 вказаної Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.10 Інструкції, у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.
Судом встановлено, що працівникам відповідача призначено пенсію на пільгових умовах.
За матеріалами справи, відшкодуванню підлягає заборгованість відповідача по виплаченим та доставленим пенсіям за липень-серпень 2012 року в розмірі 154319,97 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відповідач зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно розрахунків, які були надіслаі відповідачу, ДП «МАРС»мало здійснити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним працівникам за період липень-серпень 2012 року у сумі 154 319,97 грн.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси було направлено на адресу відповідача повідомлення для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п. "б"- "з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.13-14,29,31), які отримані відповідачем, в судовому порядку не оскаржені, проте сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах сплачена не була.
Таким чином, заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії складає 154 319,97 грн.
Відносно посилань представника відповідача на те, що відносно ДП «МАРС»відкрито ліквідаційну процедуру, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, суд зазначає наступне.
Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Статтею 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ліквідаційна процедура розпочата на підставі рішення засновника, а саме Наказу Міністерства інфраструктури України за №2 від 03.01.2012 року. Також зазначив, що Господарському суді Одеської області відсутня справа щодо визнання ДП «МАРС» банкрутом.
Разом з тим, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси 23.08.2012 року направило Лист №14492/03 на адресу голови ліквідаційної комісії ДП «МАРС»(а.с.59-60), яким просило включити вимоги щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та №2 у розмірі 154319,97 грн. до ліквідаційного балансу відповідача, проте відповіддю №747 від 26.09.2012 року у задоволенні вищезазначеної вимоги було відмовлено (а.с.60-61), що є підставою для звернення позивача із позовом. При цьому факт звернення Управління до суду з первісним позовом до отримання відмови не позбавляє позивача права на вирішення спору в судовому порядку та подання заяви про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем.
Крім того, підставою для вилучення суб'єкта господарювання з державного реєстру відповідно до статті 59 Господарського кодексу України є скасування державної реєстрації. Суб'єкт господарювання втрачає статус юридичної особи і вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу. Ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (частина 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ), передбачає можливість укладення угод (стаття 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ) і таке інше.
З огляду на викладене, відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє суб'єкта господарювання здатності мати цивільні права та обов'язки, тобто у суб'єкта господарювання після відкриття ліквідаційної процедури можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків і зборів, але не може здійснюватися нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості.
На момент розгляду справи заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та №2 за липень - серпень 2012 року в сумі 154 319,97 грн. відповідачем не була сплачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд вважає, що УПФУ в Приморському районі міста Одеси довело суду з посиланням на відповідні докази правомірність стягнення з відповідача заборгованості по пільговим пенсіям за списком №1 та №2 у розмірі 154 319,97 грн.
Враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, отже такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»(65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-А, Код ЄДРПОУ 01125643) на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (65009, м. Одеса, пров. Світлий, 8, Код ЄДРПОУ 26302649, р/р 256013013705, банк ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 у розмірі 154 319 (сто п'ятдесят чотири тисячі триста дев'ятнадцять) гривень 97 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 26 жовтня 2012 року.
Суддя Бутенко А.В.
.