Справа № 1570/4665/2012
24 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Рачкової І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними і скасування наказів та поновлення на роботі,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати неправомірними та скасувати накази начальника ГУМВС України в Одеській області № 359 о/с від 23.07.2012 року та № 1319 від 06 липня 2012 року в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 та зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ на раніше займаній посаді.
Ухвалою суду від 17.09.2012 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення було проведено з суттєвими порушеннями вимог законодавства, яке виразилося неповному, необ'єктивному, не всебічному та поспішному службовому розслідуванні. Так, покладений в основу звільнення факт перебування позивача на роботі 30.06.2012 року у нетверезому стані не відповідає дійсності. Позивач стверджує, що не був на роботі в цей день, і не міг бути, оскільки це був вихідний день, а відповідних вказівок та наказів від керівництва про проведення роботи у цей день не було. Крім того, у цьому періоді позивач перебував на лікарняному. Також зазначив, що звільнення відбулося без проведення атестації, видачі витягу з наказу про звільнення та без видачі трудової книжки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваних наказів та проведення звільнення у відповідності до вимог чинного законодавства, при наявності грубого порушення позивачем трудової дисципліни. В останнє судове засідання представник ГУ МВС України в Одеській області не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданого 23.10.2012 року до канцелярії суду клопотання, розгляд справи просив відкласти у зв'язку із тим, що особовий склад переведений на посилений варіант несення служби під час виборів, відряджений для охорони громадського порядку на виборній ділянці, не надавши жодних доказів на підтвердження вказаних підстав. У зв'язку із цим, враховуючи особливості строків розгляду справ з приводу проходження та звільнення з публічної служби, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника ГУ МВС України в Одеській області.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 року перебував на службі в органах внутрішніх справ України. З 12 березня 2010 року позивач працював на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Наказом т.в.о. начальника ГУ МВС України в Одеській області наказом «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4.»№ 1319 від 06.07.2012 року за порушення вимог ст.7 Закону України «Про Дисциплінарний статут ОВС України», Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджений наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, що виразилось у прибутті 30 червня 2012 року на службу у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1. звільнено за п.64 пп. «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Вищевказаний наказ був реалізований наказом т.в.о. начальника ГУ МВС України в Одеській області № 359 о/с від 23.07.2012 року, яким ОСОБА_1 звільнений у запас Збройних сил за п.64 «є» (за порушення дисципліни).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані накази правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Підставою для видання оскаржуваних наказів став висновок за результатами службового розслідування по факту порушення службової дисципліни старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4
Судом встановлено, що 30.06.2012 року т.в.о. начальника відділення міліції «Аркадія» Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітан міліції М.В. Лужанський звернувся з рапортом до керівництва Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про те, що оперуповноважені СКР відділення міліції «Аркадія»старші лейтенанти міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прибули до відділення міліції у стані алкогольного сп'яніння для відпрацювання осіб без постійного місця проживання на пляжі «Аркадія»по раніше скоєному вбивству.
На підставі вищезазначеного рапорту заступником районного відділу з кадрового забезпечення Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції Нікіфоровим В.М. проведено службове розслідування, за результатами якого складений висновок від 03.07.2012 року.
В ході розслідування встановлено, що приблизно о 08:00 годині на мобільний телефон т.в.о. начальника відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції Лужанського М.В. зателефонував черговий оперуповноважений сектора карного розшуку вказаного відділення лейтенант міліції Денюк О.І. та повідомив про те, що приблизно о 06:00 годині до відділення міліції прибули оперуповноважений сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в нетверезому стані.
У зв'язку із цим вищезазначеним особам керівництвом Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було наказано прибути для надання пояснень для встановлення обставин події. При цьому ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився.
В подальшому заступник начальника з кадрового забезпечення Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майор міліції Кучер С.В. разом зі старшиною сектора ресурсного забезпечення Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшиною міліції Рогачевським Д.О. доставили старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 до Одеського обласного наркологічного диспансеру для проведення медичного огляду щодо встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився (запис у протоколі медичного огляду від 30.06.2012 року № 000736 (а.с.40)).
На підставі вищезазначених обставин заступником районного відділу з кадрового забезпечення Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції Нікіфоровим В.М. зроблений висновок про порушення ОСОБА_1 ст.7 Закону України «Про Дисциплінарний статут ОВС України», Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, що виразилось у прибутті 30 червня 2012 року на службу у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з вчиненими ОСОБА_1 записами від 09.07.2012 року, з висновками службового розслідування та наказом № 1319 від 06.07.2012 року останній не погодився.
Вирішуючи спір, суд критично оцінює посилання позивача на те, що вранці 30 червня 2012 року у відділення міліції він не прибував, ніяких відпрацьовуваннях у вихідний день приймати не міг, так як не існувало ніяких вказівок та наказів від керівництва про проведення такої роботи.
Так, згідно з графіком несення служби співробітниками ВМ «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 26.06.2012 року по 30.06.2012 року по відпрацюванню осіб без постійного місця проживання на пляжі «Аркадія»по раніше скоєному вбивству громадянки ОСОБА_10, яке мало місце 25.06.2012 року, старший лейтенант міліції ОСОБА_1 був на чергуванні 30 червня 2012 року.
Крім того, суд критично оцінює посилання позивача на факт його перебування 30 червня 2012 року на лікарняному, оскільки первинна медична довідка № 5050 (а.с.7) видана 02 липня 2012 року, а сторінки амбулаторної картки ОСОБА_1 (а.с.57-58), відповідно до яких він звернувся за медичною допомогою 28 червня 2012 року та 30 липня 2012 року, як встановлено судом шляхом огляду оригіналу амбулаторної карти в судовому засіданні, - штучним чином вклеєні до амбулаторної картки між місяцями квітнем та травнем, у зв'язку із чим суд оцінює вказаний доказ як неналежний, наданий з метою створення штучних підстав задоволення позову.
Також суд враховує, що відмова позивача від проведення медичного огляду на стан сп'яніння, відмова від надання пояснень за цим фактом беззаперечно свідчать про допущення позивачем інкримінованого йому порушення дисципліни, адже в разі негативного результату медичного огляду в сукупності з відповідними поясненнями позивача, підстави для притягнення його до відповідальності були б відсутні.
Завдання та принципи діяльності міліції встановлені Законом України «Про міліцію», статтею 18 якого передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справи, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справи затверджене Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114.
Відповідно до пп. «є»п.64 вищезазначеного Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), за порушення дисципліни.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справи України стосовно її дотримання визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Згідно з абз.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна -це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статут службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення. Згідно з ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про міліцію»працівник міліції самостійно несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Пунктом 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Суд також враховує, що Закон України «Про міліцію», Присяга працівника ОВС України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 року № 382, Кодекс честі працівника ОВС України, затверджений наказом МВС України від 11.01.1996 року № 18, Етичний кодекс працівника ОВС України, затверджений рішенням колегії МВС України № 7км/8 від 05.10.2000 року, вимагають від працівника міліції суворого додержання Конституції України, діючого законодавства України, виконання вимог статутів, які видаються у межах їх повноважень.
Позивач звільнений з ОВС на підставі пп. «є»п.66 Положення про проходження служби, якою передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
В даному випадку є очевидним порушення позивачем Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, відповідно до тексту якої особа, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, присягає завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яка регулює питання виконання та зняття дисциплінарних стягнень, передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Крім того, судом встановлено, що оскаржуваний наказ, яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ, виданий не в періоді перебування позивача на лікарняному, що представник позивача в судовому засіданні не заперечував. Отже оскаржувані накази видані з дотриманням вищезазначених нормативно-правових актів, а відповідні доводи позивача не являються підставою для поновлення на службі.
Суд також відхиляє посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на позбавлення його прав, передбачених Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України; невидачу йому витягу з наказу, трудової книжки, непроведенні атестації.
Вищезазначені підстави для задоволення позову представником позивача заявлені під час судового розгляду справи по суті (перед дебатами), чим порушено вимоги ч.1 ст.137 КАС України, якою встановлено, що позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи, до початку судового розгляду справи по суті.
Поряд із тим, твердження представника позивача про непроведення атестації спростовуються матеріалами справи, а саме атестаційним листом за період з жовтня 2010 року по липень 2012 року, за результатами якого зроблений висновок, що ОСОБА_1 займані посаді не відповідає та підлягає звільненню з ОВС за порушення дисципліни. Згідно з актом від 03.07.2012 року, ОСОБА_1 від прибуття до кабінету № 29 Шевченківського ВС Приморського РВ ОМУ ГУМВС для ознайомлення з атестаційними листом відмовився.
Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірних наказів відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Отже підстави для скасування оскаржуваних наказів -відсутні. У зв'язку із цим похідні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ за раніше займаною посадою також не підлягають задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що законних підстав для скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії немає, у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними і скасування наказів та поновлення на роботі відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.
Повний текст постанови складений 26 жовтня 2012 року.
Суддя /ПІДПИС/ І.В. Завальнюк
.