Справа № 1570/4480/2012
19 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.
за участю секретаря Марінгос І.О., Музика А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до прокурора Овідіопольського району Одеської області Каплонюка Валерія Степановича про визнання противоправною відмову прокурора Овідіопольського району в надані письмової інформації та забов'язання вчинити певні дії
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, за результатом якого, позивачка просить визнати протиправною відмову прокурора Овідіопольського району старшого радника юстиції Каплонюка Валерія Степановича в наданні письмової інформації про кількість порушених кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення по працівникам (включаючи селищного голову) та депутатам Великодолинської селищної ради за наслідками прокурорських перевірок та перевірок інших правоохоронних органів за період грудень 2010 -червень 2012 року; зобов'язати прокурора Овідіопольського району Каплонюка В.С. надати письмову інформацію про кількість порушених кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення по працівникам (включаючи селищного голову) та депутатам Великодолинської селищної ради за наслідками прокурорських перевірок та перевірок інших правоохоронних та контролюючих органів за період грудень 2010 -червень 2012 року.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані наступними доводами.
Як зазначає позивач, 05.07.2012 року, вона звернулась із запитом на інформацію до Прокурора Овідіопольського району, з проханням надати письмову інформацію про кількість порушених кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення по працівникам (включаючи селищного голову) та депутатам Великодолинської селищної ради за наслідками прокурорських перевірок та перевірок інших правоохоронних та контролюючих органів за період грудень 2010 р. -червень 2012 року.
06.07.2011 р., позивачкою було отримано лист Прокурора Овідіопольського району № 1789, згідно якого, в надані витребуваної інформації було відмовлено, у зв'язку з тим, що інформація, яка запитувалась, відноситься до службової.
Позивач зазначає, що відмовляючи в наданні інформації, відповідач послався на Наказ Генерального Прокурора України від 06.05.2011 р. № 52, яким затверджено перелік відомостей, що становлять службову інформацію.
Позивач посилається на те, що зазначений Наказ Генерального Прокурора України, не стосується запитуваної інформації відносно оперативних даних правоохоронних органів, тому вважає своє право на отримання публічної інформації порушеним та таким, що підлягає судовому захисту.
В ході розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача, Прокурора Овідіопольського району Каплонюка Валерія Степановича, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності дій відповідача, суду пояснив, що витребувана інформація відноситься до службової та має обмежений доступ, оскільки може спричинити шкоду правам та інтересам інших осіб.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи, 05 липня 2012 року, ОСОБА_1 звернулась до Прокурора Овідіопольського району Каплонюка В.С. з запитом на інформацію, за результатом якого просила надати письмову інформацію про кількість порушених кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення по працівникам (включаючи селищного голову) та депутатам Великодолинської селищної ради за наслідками прокурорських перевірок та перевірок інших правоохоронних та контролюючих органів за період грудень 2010 -червень 2012 року.
Листом Прокурора Овідіопольського району № 1814 від 06.07.2012 року, позивачу було відмовлено в наданні зазначеної в запиті інформації, з посиланням на те, що витребувана інформація відноситься до службової, оскільки містить оперативні дані правоохоронних органів, що є інформацією з обмеженим доступом.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація;3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Як встановлено в ході розгляду справи, предметом запиту позивача, була інформація про кількість порушених кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення відносно селищного голови та депутатів Великодолинської селищної ради.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач запитував інформацію, яка носить не статистичний характер, а є персоналізованою.
Згідно положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 296 ЦК України, ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. К
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Пункт 1.4 Наказу Генерального прокурора України № 11гн від 14.07.2006 року «Про організацію роботи органів прокуратури України в реалізації принципу гласності», зобов'язує прокурорів всіх рівнів запобігати поширенню інформації, яка містить державну чи будь-яку іншу таємницю або конфіденційні відомості, стосовно яких законодавством встановлено особливий порядок охорони. Інформацію про порушення кримінальних справ, провадження досудового слідства оприлюднювати лише за умови, що це негативно не вплине на всебічність, об'єктивність та повноту досудового слідства, при дотриманні таємниці слідства і законних прав учасників процесу. Не допускати, зокрема, обнародування даних щодо особи підозрюваного, обвинуваченого або підсудного до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, а стосовно потерпілого - без його згоди.
На підставі аналізу приведеного законодавства, суд приходить до висновку, що інформація про порушені кримінальні справи та порушені провадження про адміністративне правопорушення відносно конкретних осіб, є інформацією про особу (персональні дані), яка в розумінні ч. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію», ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»є відомостями чи сукупністю відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. При цьому, законом забороняється збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 98, ст. 113, ст. 120 КПК України, після порушення кримінальної справи, розпочинається досудове слідство, дані якого, згідно ч. 1 ст. 121 КПК України, можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Згідно положень ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацію про фізичну особу називає конфіденційною інформацією (різновид інформації з обмеженим доступом), яка може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.
Зазначене поширюється, в тому числі, щодо даних про порушення кримінальних справ та порушення провадження про адміністративне правопорушення.
Наказом Генерального прокурора України від 06.05.2012 № 52, затверджено «Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, та які містяться у документах органів прокуратури України».
Пунктом 3 зазначеного Наказу передбачено, що до службової інформації відносяться відомості, які містять оперативні дані правоохоронних органів про злочини та причетних до їх вчинення осіб), поняття оперативні дані правоохоронних органів слід розуміти як інформація про дії, заходи, направлені на встановлення події злочину, особи (осіб), що їх вчинили, та зовсім не прив'язує до оперативно-розшукових даних в контексті Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що відомості про порушені кримінальні справи та справи про адміністративне правопорушення можна віднести до конфіденційної інформації про особу, до інформації про таємницю слідства, а також до службової інформації прокуратури, які ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»віднесено до інформації з обмеженим доступом.
Згідно положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Згідно ст. 19 Конституції України -органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Прокурор Овідіопольського району Каплонюк В.С., при розгляді заяви ОСОБА_1, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2,6-14,17,19, 70,71, 86, 159-164,254 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокурора Овідіопольського району Одеської області Каплонюка Валерія Степановича про визнання противоправними дії прокурора Овідіопольського району та забов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений судом 23 жовтня 2012 року.
Суддя Н.В.Бжассо
.