Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
27.09.2012 р. справа № 2а-3771/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Гаращенко Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Миколаїв, 54025
простягнення заборгованості в сумі 1465,20 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1465,20 грн., яка нею у встановлений строк добровільно не сплачена.
26 вересня 2012 року до суду надійшла заява від позивача про розгляд справи без участі у судовому засіданні його представника.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, поштові відправлення, які надсилалась на її адресу, повернулись без вручення адресату з вказівкою пошти "адресат не проживає".
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Станом на час розгляду справи відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1465,20 грн. (про що свідчать наявні в матеріалах справи: розрахунок суми позову, корінець вимоги від 05.01.2012 р. № Ф-48/2).
Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (абзац 1 пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV).
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону № 1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).
Управлінням надіслана на адресу ОСОБА_1 вимога про сплату боргу від 05.01.2012 р. № Ф-48/2, яка отримана нею 17.02.2012 року (про що свідчить її підпис на корінці вимоги), проте на час звернення до суду з цим позовом і розгляду справи, зазначений борг добровільно відповідачкою так і не сплачений.
Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 1 статті 69 КАС).
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1465,20 грн. підлягають задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54025, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1465 (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя А. П. Єнтіна
Повний текст складено 01.10.2012 р.