18.10.12 Справа №5021/1365/2011.
Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,
при секретарі Щербак С.В.,
за участю представників сторін:
кредитор -Троїцький М.М.
ліквідатор - Гайдуков С.П. (ліцензія АВ №470469 від 02.06.2010р.)
ТОВ «Сарекс» - Шевченко І.В. (дов. б/н від 01.12.2012р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №5021/1365/2011
за заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Сумської філії АБ «Укргазбанк»
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альрамі» (м. Суми, вул. Роменська, 77, ід. код 21116451)
про банкрутство,
встановив:
В судовому засіданні 16.10.2012р. було оголошено перерву до 18.10.2012р.
У червні 2012 року до господарського суду Сумської області звернувся ліквідатор банкрута з клопотаннями про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи ТОВ «Сарекс» та витребування від ТОВ «Сарекс» доказів у справі, мотивуючи свої вимоги необхідністю здійснення виділу з майна ТОВ «Сарекс» належної банкруту частки у зв'язку для подальшого включення отриманих активів до складу ліквідаційної маси ТОВ «Альрамі».
В судовому засіданні ліквідатора підтримує подані клопотання.
Від ТОВ «Сарекс» надійшов відзив на заву ліквідатора в якому ТОВ «Сарекс» заперечує проти клопотань та просить суд відмовити у їх задоволенні з огляду на неможливість, на його думку, розгляду питання про вихід ТОВ «Альрамі» зі складу учасників ТОВ «Сарекс» в межах справи про банкрутство ТОВ «Альрамі».
В судовому засіданні представник ТОВ «Сарекс» обставини викладені у відзиві підтримує та просить суд відмовити у задоволенні клопотань ліквідатора.
Розглянувши клопотання ліквідатора, заслухавши ліквідатора та ТОВ «Сарекс», суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань ліквідатора з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом ч.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.
В підпункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.
Як вбачається з клопотань ліквідатора вони подані для забезпечення вирішення спору між банкрутом та ТОВ «Сарекс», який має ознаки корпоративного спору.
Разом з тим, як зазначено вище, чинне законодавство розрізняє на різні категорії справи про банкрутство та справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером) і не передбачає, розгляд корпоративних спорів у межах справи про банкрутство.
Крім того, суд наголошує, що самого позову про виділення (стягнення) частки банкрута з майн ТОВ «Сарекс» до суду не надходило.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залучення ТОВ «Сарекс» до участі у справі про банкрутство ТОВ «Альрамі» та витребування від ТОВ «Сарекс» документів необхідних ліквідатору банкрута.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
У відповідності до статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;
вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Тому, у разі виявлення факту наявності належної банкруту частки в майні інших юридичних осіб або перебування майна банкрута у інших осіб, ліквідатор зобов'язаний вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для їх повернення (виділення) та включення зазначених активів до ліквідаційної маси банкрута.
Керуючись статтями 12, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 24, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотань ліквідатора про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи ТОВ «Сарекс» та витребування від ТОВ «Сарекс» доказів у справі - відмовити.
Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова