"17" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2514/2012
За позовом: Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім"
про розірвання договору оренди земельної ділянки
За участю прокуратури міста Одеси
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від прокурора: Микулінська В.Є. -посвідчення №005105 від 22.09.2012 року;
від позивача: Сербін Є.Л.- за довіреністю № 51/исх-гс від 26.01.2012 року;
від відповідача: Гусаров О.Л. -за довіреністю №130 від 10.09.2012р;
Ющенко Н.М. - за довіреністю №132 від 11.09.2012р.
СУТЬ СПОРУ: Одеська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім", в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 31.05.1997р., укладений між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ВАТ „Одеський Торговий Дім", а також покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.10.1996р. було вирішено надати ВАТ „Одеський Торговий дім" земельну ділянку на умовах оренди загальною площею 1,500 га для експлуатації та обслуговування будівлі.
Договором від 31.05.1997 р. №302 Виконавчим комітетом Одеської міської ради було надано ВАТ «Одеський торговий Дім»у тимчасове довгострокове користування (в тому числі на умовах оренди) земельну ділянку, загальною площею 1,500 га для експлуатації та обслуговування будівлі. Договір було укладено строком на 50 років, в тому числі до 2-х років для завершення будівництва.
Розпорядженням міського голови від 06.01.1998р. №10 було надано дозвіл ВАТ «Одеський Торговий Дім»на розміщення ярмарки непродовольчих товарів зі стягненням оплати за торгові місця та ринкового збору.
У 1998 р. було видане розпорядження міського голови №414-01р «Про організацію тимчасового ринку з торгівлі непродовольчими товарами на території»зайнятої будівництвом будівлі універмагу по вул. Новощепний ряд, 2», відповідно до якого будівництво та експлуатація тимчасового ринку можливі на строк до зведення в експлуатацію будівлі універмагу.
Згідно інформації управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 17.11.1998 р. № 826г, 850г було розглянуто лист ВАТ «Одеський Торговий Дім»про дозвіл на виконання робіт з встановлення міні-ринку та введення його в експлуатацію на території універмагу, який будується за адресою: вул. Новощепний ряд, 2, та погоджено його розміщення на строк експлуатації до початку будівництва продовження вул. Єкатерининської, але не пізніше початку експлуатації універмагу, за умовою погодження з Держнаглядохоронпраці.
Виконавчий комітет Одеської міської ради листом від 27.07.2001 р. № 03-1099 дав згоду ВАТ «Одеський Торговий Дім»замовити у ліцензованої проектної організації проект тимчасового промтоварного ринку та, враховуючи, що функціонування тимчасового промтоварного ринку передбачено до введення в експлуатацію будівлі універмагу, проектом перебачити застосування полегшених збірно-розбірних конструкцій.
Позивач зазначає, що розміщення ринку за вказаною адресою носило тимчасовий характер, на час до введення в експлуатацію будівлі універмагу.
Проектом розміщення універмагу вказана територія передбачалася для облаштування площі перед будівлею з елементами благоустрою, в тому числі парковки. До того ж, це було передбачено генеральним планом.
Як зазначає позивач, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно наданого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 22.12.2005 року, за ВАТ „Одеський торговий дім" було зареєстровано право власності на підставі свідоцтва про право власності САА№448648, виданого 04.10.2004 року. Тобто реконструкція об'єкту була закінчена, об'єкт був введений до експлуатації, а право власності на нього зареєстровано відповідно до законодавства України.
На основі рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Одеський торговий дім»26.04.2010р. Відкрите акціонерне товариство «Одеський торговий дім»було реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім».
На думку позивача, з 4.10.2004 року ТОВ „Одеський торговий дім" використовує земельну ділянку з порушенням законодавства України та умов договору, оскільки розміщення павільйонів та промтоварного ринку на ділянці, яка є прилеглою до будівлі торгового дому, є порушенням умов цільового використання орендованої земельної ділянки, які зумовлюють розірвання договору у судовому порядку.
Позивач зазначає, що листами від 20.12.2011 року № 01-25/4044-04 та від 16.02.2012 року за № 01-18/225-04 управління земельних ресурсів Одеської міської ради повідомляло ТОВ «Одеський Торговий Дім» про необхідність приведення чинного договору у відповідність до чинного законодавства України. Але вказані вимоги були проігноровані.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2012 р. було порушено провадження у справі №5017/2514/2012.
У судовому засіданні 17.10.2012р. суд отримав заяву прокуратури м. Одеси (вх. №31441/2012) про вступ прокурора до участі у справі з метою захисту інтересів держави в особі Одеської міської ради.
Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.
З огляду на вищевикладене, суд допустив прокурора до участі у справі.
Прокурор також заявив суду усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши заявлене клопотання, суд, з'ясувавши час, з якого прокурору було відомо про розгляд вказаної справи (вересень 2012р.), а також про звернення підприємців, що стали підставою для подання міською радою позову, враховуючи повну дієздатність позивача захищати свої інтереси, що і було зроблено шляхом подання вказаного позову, відмовив у його задоволенні як у необґрунтованому, направленому на штучне затягування розгляду справи в порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Позивач у судовому засіданні 17.10.2012р. заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 17.10.2012р., повністю підтримуючи письмові заперечення (а.с.70-73) та додаткові пояснення до письмових заперечень (а.с.99-100), просив у позові відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
В обґрунтування заперечень відповідач посилається на наступне.
Щодо нецільового використання земельної ділянки відповідач зазначив, що використання частини орендованої земельної ділянки для організації сезонної ярмарки по торгівлі непродовольчими товарами було погоджено та регламентовано розпорядженнями Виконавчого комітету Одеської міської ради №846р. від 15.08.1997р., №10р від 06.01.1998р. та розпорядженнями Одеського міського голови №414-01р від 17.12.1998р. Як зазначає відповідач, вищезазначені розпорядження є чинними.
Крім того, відповідач зазначає, що 11.09.2012р. Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за наслідками якої було складено акт від 11.09.2012р., яким не було встановлено факту порушення цільового використання ТОВ «Одеський Торговий Дім»орендованої земельної ділянки.
Щодо ігнорування ТОВ «Одеський Торговий Дім»листів від 20.12.2011 року № 01- 5/4044-04 та від 16.02.2012 року за № 01-18/225-04 управління земельних ресурсів Одеської міської ради відповідач зазначає, що зазначених листів ТОВ «Одеський Торговий Дім»не отримувало. Крім того, відповідач стверджує, що Одеська міська рада не зверталась до ТОВ «Одеський Торговий Дім»з пропозицією щодо розірвання договору оренди.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши надані докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оцінюючи вимогу позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.05.1997р., укладеного між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ВАТ „Одеський Торговий Дім", суд вказує, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Стаття 141 Земельного кодексу України в якості підстави для припинення права користування земельною ділянкою вказує, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
При цьому, ст.143 Земельного кодексу України визначає, що у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.
Статтею 144 Земельного кодексу України встановлено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства й передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк, а якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк; у разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою; рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 №7 роз'яснено, що припинення права користування земельними ділянками, у т. ч. відповідно до положень статті 144 Земельного кодексу України, має здійснюватися у судовому порядку шляхом подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позивач стверджує, що ТОВ «Одеський Торговий Дім»використовує земельну ділянку з порушенням земельного законодавства, зокрема, шляхом розміщення павільйонів та промтоварного ринку на ділянці, яка є прилеглою до будівлі торгового дому, що, на його думку, є порушенням умов цільового використання орендованої земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст.188 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
В аспекті п. "а" ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства проводяться державними інспекторами у відповідності до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель /наказ Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 р. із подальшими змінами і доповненнями/.
Позивачем не було надано жодних доказів проведення державними інспекторами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель перевірки товариства відповідача, натомість, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на акт перевірки відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотримання земельного законодавства Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради №319 від 18.11.2009 р. (а.с.12-13). Вказане управління створено Одеською міською радою і є її виконавчим органом; управління підзвітне та підконтрольне Одеській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Одеської міської ради та Одеському міському голові: діяльність управління координує Одеська міська рада та її виконавчий комітет у межах власних та делегованих повноважень у сфері регулювання земельних відносин (пункти 1,2 Положення про Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2005 р. N5069-IV), відтак, зазначене управління не є тим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, в тому числі щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
В свою чергу, в матеріалах справи мається акт перевірки Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 11.09.2012р., яка, відповідно до п.1 Положення "Про Державну інспекцію сільського господарства України", затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у тому числі щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
В вищезазначеному акті від 11.09.2012р. (а.с.101) не було встановлено факту порушення відповідачем цільового використання земельної ділянки.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про недоведеність Одеською міською радою, в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України, заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди у зв'язку із використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Крім того, суд також зазначає, що за змістом статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Одеський торговий дім»порушень у своєчасному перерахуванні земельного податку (орендної плати) не було допущено.
Таким чином, суд звертає увагу, що розірвання договору оренди землі спричинить відсутність підстав для нарахування та сплати орендної плати, проте, з урахуванням наявності права власності на будівлю універмагу, не призведе до звільнення земельної ділянки, тобто зумовить, фактично, безоплатне користування землею, що жодним чином не відповідає інтересам територіальної громади в особі Одеської міської ради.
Враховуючи вищенаведене, у позові слід відмовити у повному обсязі, у зв'язку з чим підстави покладення на відповідача судових витрат згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 22.10.2012р.
Суддя Щавинська Ю.М.