"15" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2449/2012
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форт Стіл"
до відповідача: Державного підприємства «Одеська залізниця»
про стягнення 680 122,47 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Сало А.І. -довір. №08/08-1 від 08.08.2012р.,
від відповідача: Лунгул Л.А. -довір. б/н від 03.01.2012р.
У судовому засіданні 26.09.2012р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Форт Стіл" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ДП «Одеська залізниця», в якій просить стягнути з відповідача борг у сумі 759 397,20 грн. та судовий збір у сумі 15187,94 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення ДП «Одеська залізниця»умов договору поставки від 20.06.2012р. № ОД/БМЕС-12-470 НЮ в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 21.08.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2449/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2012р. 25.09.2012р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява від 21.09.2012р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд додатково стягнути з відповідача нараховану на підставі п. 11.2 договору пеню у розмірі 17476,53 грн. та 3% річних у розмірі 3495,31 грн., нарахованих згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України (а.с.22-23).
У судовому засіданні 26.09.2012р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив, що 21.09.2012р. відповідачем було здійснено часткову сплату основного боргу у сумі 100 000,00 грн., у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 659 397,20 грн., пеню у розмірі 17 271,05 грн., 3% відсотка річних у розмірі 3454,22 грн., а також судовий збір у розмірі 15607,34 грн. (а.с.28-29).
Після перерви у судовому засіданні 15.10.2012р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги у редакції останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2012р. проти позовних вимог не заперечував, проте відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Форт Стіл" та Державним підприємством «Одеська залізниця»був укладений договір поставки № ОД/БМЕС-12-470 НЮ, відповідно до п.1.1. та 1.2. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику певну продукцію, далі товар, відповідно до специфікації (додаток №1), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах даного договору. Найменування товару: Труби сталеві електрозварні прямошовні д.219 мм з двошаровим захисним покриттям на основі екструдованого поліетилену (а.с.6-9).
Відповідно до 16.2. договору термін дії договору визначено з моменту його підписання до 31.12.2012р.
Відповідно до п. 6.1 та 6.2. договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації. Загальна сума договору складає 759 397,20 грн. з урахуванням ПДВ 20% 126 566,20 грн.
Пунктами 7.1. передбачено, що замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.
Відповідно до п.9.1 договору прийом товару здійснюється у відповідності з Інструкцією №П-6 від 15.06.1965 р. «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству»та Інструкцією №П-7 від 25.04.1966р. «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству»при наявності товаросупровідних документів: пакувальних аркушів, видаткової накладної на кожну партію товару, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару.
Як свідчать матеріали справи, а саме видаткові накладні №Лип-00001 та №Лип-00002 від 02.07.2012р. (а.с.11-12), а також товарно-транспортні накладні від 02.07.2012р. (а.с.16-17) та податкові накладні від 02.07.2012р. №1, 2 (а.с.14-15), позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, передавши по вказаним накладним товар на загальну суму 759 397,20 грн.
Проте відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, після порушення провадження у справі, сплативши 21.09.2012р. суму 100 000,00 гривень, про що свідчить банківська виписка по рахунку (а.с.30).
Наявність заборгованості, що склалася в результаті невиконання зобов'язання відповідачем і зумовила його звернення до суду із відповідним позовом.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 659 397,20 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Форт Стіл" в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими.
Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як свідчать матеріали справи, пунктом п. 11.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.
На підставі зазначеного, позивачем була нарахована пеня на суму заборгованості відповідача у розмірі 759 397,20 грн. за період з 02.08.2012р. по 21.09.2012р. (день часткової сплати боргу відповідачем на суму 100 000,00 грн.), а також на залишок заборгованості у сумі 659 397,20 грн. за період з 22.09.2012р. по 26.09.2012р., яка становить за підрахунком позивача: 17 271,05 грн. (а.с.28-29).
Приймаючи до уваги, що при перевірці судом розрахунку позивача встановлена його помилковість, судом, з урахуванням вказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок пені, що підлягає стягненню, яка складає: 17 223,86 грн.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
759397.2002.08.2012 - 21.09.2012517.5000 %0.041 %*15 872.65
659391.2022.09.2012 - 26.09.201257.5000 %0.041 %*1351.21
Щодо вимог позивача про сплату 3 % річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми закону позивачем на суму заборгованості було нараховано 3% річних, які, згідно розрахунку позивача (а.с.28-29), перевіреного судом, становлять 3 454,22 грн. та підлягають стягненню з відповідача.
З урахуванням викладеного позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Форт Стіл" підлягають частковому задоволенню.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а сума судового збору внаслідок зменшення позовних вимог у сумі 2004,93 грн. повертається позивачу, про що, відповідно до п. ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", виноситься відповідна ухвала.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форт Стіл" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 11, р/р 26001001303004 у ПАТ «Акта Банк»м. Дніпропетровськ, МФО 307394, код 37005670) 659 397 /шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто сім/ грн. 20 коп. основного боргу, 17 223 /сімнадцять тисяч двісті двадцять три/ грн. 86 коп. пені, 3 454 /три тисячі чотириста п'ятдесят чотири/ грн. 22 коп. 3% річних та 13 601 /тринадцять тисяч шістсот одна/ грн. 50 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.10.2012р.
Суддя Щавинська Ю.М.