Рішення від 06.08.2012 по справі 5016/1062/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 5016/1062/2012(9/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель»/54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1/4/

до відповідача Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»/01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 10/

про визнання недійсним договору іпотеки від 18.08.2005р. № PCL-400/977/2005

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: Клюєва І.С. (довіреність від 04.01.11р. № 27)

від позивача: Кузьменко О.С. (довіреність від 10.08.11р.)

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору іпотеки від 18.08.05р. № PCL-400/977/2005.

Заявлений позов позивач обґрунтовує наступним: спірний договір не містить такої істотної умови як строк дії договору, що суперечить статтям 251, 252, 638 ЦК України, ст. 180 ГК України; спірний договір не містить такої істотної умови як розмір основного зобов'язання, а саме розмір процентів за користування кредитними коштами, що суперечить ст. 584 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про іпотеку»; спірним договором не передбачена можливість збільшення процентів за основним зобов'язанням та зміна строку повернення кредиту на 2 роки без державної реєстрації відповідних відомостей згідно з ст. 19 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечує, мотивуючи це тим, що спірний договір містить усі необхідні істотні умови іпотечного договору, позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.06.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 02.07.12р. о 17 год. 30 хв.

У судовому засіданні 02.07.12р. оголошувалась перерва до 19.07.12р. о 11 год. 50 хв.

Ухвалою від 19.07.12р. розгляд справи був відкладений на 06.08.12р. о 14 год. 45 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2005р. між позивачем та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є відповідач, був укладений кредитний договір № СМ-400/045/2005, згідно з яким відповідач зобов'язався надати позивачу кредит у розмірі 180000,00 грн., а позивач, в свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повністю повернути відповідачу не пізніше 17.08.2009р. суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені в договорі (п. 1.1., 1.6. договору).

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються відповідачем на основі процентної ставки в розмірі FIDR + 5,5% річних, з розрахунку 365 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладання цього договору) на строк в один календарний рік. Процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня підписання цього договору. Процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 12 місячного періоду дії попередньої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи з ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + 5,5% річних (що діють на момент укладання цього договору), з розрахунку 365 календарних днів на рік. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни процентної ставки, стосовно всієї суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових угод до цього договору. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості і за фактичний час користування кредитними коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення.

Згідно з розділом кредитного договору «Визначення термінів» термін «FIDR» має наступне значення: процентна ставка по строковим депозитам фізичних осіб в гривні, що розміщені у відповідача на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов цього договору, ставка FIDR буде визначатись відповідно до стандартних тарифів банку, інформація щодо яких розміщується в приміщенні відповідача (як в головній конторі, так і в філіях) на інформативних стендах.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позивачем щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту (додаток № 2 до цього договору), шляхом безготівкового перерахування. Нараховані у порядку, передбаченому цим договором, відсотки сплачуються позивачем одночасно з погашенням відповідної частини кредиту.

Відповідно до п. 7.2. кредитного договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи усі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину договору), і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі.

19.10.2006р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005, яким внесли зміни в п/п. 1.4.1.1. п. 1.4. кредитного договору та виклали його наступним чином: проценти за користування кредитом розраховуються відповідачем на основі процентної ставки в розмірі FIDR + 4,5% річних, з розрахунку 365 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладання цього договору) на строк в один календарний рік. Процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня підписання цього договору. Процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 12 місячного періоду дії попередньої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи з ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + 4,5% річних (що діють на момент укладання цього договору), з розрахунку 365 календарних днів на рік. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни процентної ставки, стосовно всієї суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових угод до цього договору.

24.07.2007р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005, яким внесли зміни в п. 1.9. кредитного договору.

12.01.2009р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005, в п. 2.1. якого вказали: викласти графік платежів в новій редакції (додаток № 1 до цього додаткового договору). Проценти нараховуються у день сплати процентів, що визначається у графіку платежів (додаток №1), на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позивачем відповідно до умов п.2.1.2.1. цього додаткового договору та інших положень кредитного договору.

16.04.2009р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005 зі всіма змінами, додатками та доповненнями до нього, в п. 2.1. якого вказали: викласти графік платежів в новій редакції (додаток № 1 до цього додаткового договору). Проценти нараховуються у день сплати процентів, що визначається у графіку платежів (додаток №1), на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позивачем відповідно до умов п.2.1.2.1. цього додаткового договору та інших положень кредитного договору. У п. 2.2. даного договору сторони внесли зміни в підпункт 1.6.1. п. 1.6. «Строк кредитування»розділу 1 «Предмет договору»кредитного договору, відповідно до яких позивач зобов'язався повністю повернути відповідачу суму кредиту не пізніше 17.08.2011р.

18.08.2005р., з метою забезпечити виконання позивачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, сторони уклали спірний договір іпотеки № PCL-400/977/2005. Даний договір був нотаріально посвідчений.

Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору іпотека за цим договором забезпечує вимоги відповідача щодо виконання позивачем кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього. Зокрема, іпотека за цим договором забезпечує виконання таких вимог відповідача:

- повернення кредиту. Позивач зобов'язаний повністю повернути відповідачу суму отриманого кредиту не пізніше 17.08.09р. відповідно до умов, встановлених у пунктах 1.5., 1.6. кредитного договору, чи в інший строк, встановлений в кредитному договорі;

- сплата відсотків за користування кредитом. Проценти за користування кредитом розраховуються відповідачем в розмірі FIDR + 5,5% річних, з розрахунку 365 календарних днів на рік. Позивач зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитними коштами в терміни і в порядку, що передбачені в пунктах 1.4., 1.5. кредитного договору;

- сплата пені за прострочення повернення кредиту, сплата відсотків та штрафу за нецільове використання кредиту;

- відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням кредитного договору.

Відповідно до п. 2.2. іпотечного договору у разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладання цього договору, такі боргові зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі.

Відповідно до п. 3.1. іпотечного договору предметом іпотеки є нежитлові приміщення 4-го поверху літ. А-4, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Садова, буд ?.

Згідно з п. 9.1. іпотечного договору цей договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов'язань в повному обсязі та зобов'язань позивача за цим договором.

24.07.2007р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки від 18.08.2005р. № PCL-400/977/2005, яким внесли зміни до пунктів 5.2., 5.3. іпотечного договору.

16.04.2009р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору іпотеки від 18.08.2005р. № PCL-400/977/2005, яким внесли зміни до підпункту 2.1.1. «Повернення кредиту»п. 2.1. «Суть і строк виконання боргових зобов'язань»та до підпункту 2.1.2. «Сплата процентів за користування кредитом»п. 2.1. «Суть і строк виконання боргових зобов'язань»іпотечного договору, згідно з якими: позивач зобов'язаний повернути відповідачу суму отриманого кредиту в розмірі, в строк і в порядку, встановлені кредитним договором; проценти за користування кредитом сплачуються в розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.08.10р. у справі № 8/279/09, яке набрало законної сили, з позивача, за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005, на користь відповідача було стягнуто 37873,91 грн. заборгованості за кредитом, 2121,78 грн. відсотків за користування кредитними коштами та 329,93 грн. штрафних санкцій, а також судові витрати.

Даним рішенням (абз. 5 стор. 2) встановлений наступний факт: «розмір відсотків за користування кредитом врегульований сторонами п. 1.4. договору».

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, законодавцем визначено, що перебіг позовної давності для особи, яка вважає, що її право порушено укладенням договору, що не відповідає закону, починається від дня, коли ця особа довідалася або могла довідатися про це.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що спірний договір не містить двох істотних умов -строк дії договору та розмір процентів за користування кредитними коштами, а також на тому, що спірним договором не передбачена можливість збільшення процентів за основним зобов'язанням та зміна строку повернення кредиту на 2 роки без державної реєстрації.

Господарський суд вважає, що за умови, якщо дані обставини дійсно порушують права позивача останній повинен був дізнатися про це ще на стадії укладання спірного іпотечного договору та додаткових угод до нього.

Натомість, спірний договір іпотеки був укладений ще 18.08.2005р., а зміни до нього були внесені 24.07.2007р. та 16.04.2009р. Отже, з часу укладання спірного договору минуло вже майже 7 років, а з часу підписання останньої з двох угод про внесення змін до нього більше 3 років.

Щодо кредитного договору, то він був також укладений 18.08.2005р., а зміни до нього були внесені 19.10.2006р., 24.07.2007р., 12.01.2009р. та 16.04.2009р., тобто теж більше 3 років тому з часу звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, про що відповідачем подано відповідну заяву.

Дана обставина, за відсутності повідомлення позивачем поважних причин пропуску строку позовної давності та заявлення відповідного клопотання, є окремою підставою для відмови позивачу у задоволенні позову.

Далі, спеціальним законом, який регулює спірні відносини забезпечення виконання зобов'язань, є Закон України «Про іпотеку», норми якого підлягають застосуванню в редакції станом на час укладання спірного договору та змін до нього. Також, до спірних правовідносин підлягають застосуванню Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку»іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на випуск заставної або її відсутність.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Таким чином, законом встановлено, що строком дії іпотеки є час, впродовж якого існує основне зобов'язання, у спірних правовідносинах до припинення відносин, які виникли на підставі кредитного договору від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005.

Як встановлено судом п. 7.2. кредитного договору передбачено, що цей договір діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі.

Даний пункт кредитного договору кореспондується з пунктами 1.5., 1.6. цього договору, які передбачають строк повернення кредиту - не пізніше 17.08.2011р. та порядок (строки) сплати процентів.

Як встановлено судом п. 9.1. іпотечного договору передбачено, що цей договір діє до виконання боргових зобов'язань в повному обсязі та зобов'язань позивача за цим договором.

Даний пункт спірного договору кореспондується з статтею 2 цього договору, в якій сторонами визначено, що позивач зобов'язаний повернути відповідачу суму отриманого кредиту в розмірі, в строк і в порядку, встановлені кредитним договором; проценти за користування кредитом сплачуються в розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором.

За цих обставин, суд вважає, що доводи позивача про відсутність у спірному договорі іпотеки такої істотної умови як строк дії договору не підтверджені матеріалами справи, а тому на цій підставі позов не може бути задоволений судом.

Відповідно до ст. 584 Цивільного кодексу України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Господарським судом встановлено, що у статті 2 спірного іпотечного договору передбачено, що позивач зобов'язаний повернути відповідачу суму отриманого кредиту в розмірі, в строк і в порядку, встановлені кредитним договором; проценти за користування кредитом сплачуються в розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором.

Господарським судом встановлено, що у п. 1.4. кредитного договору сторони передбачили, що проценти за користування кредитом розраховуються відповідачем на основі процентної ставки в розмірі FIDR + 4,5% річних, з розрахунку 365 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладання цього договору) на строк в один календарний рік. Процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня підписання цього договору. Процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 12 місячного періоду дії попередньої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи з ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + 4,5% річних (що діють на момент укладання цього договору), з розрахунку 365 календарних днів на рік. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни процентної ставки, стосовно всієї суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових угод до цього договору.

Також судом встановлено, що згідно з розділом кредитного договору «Визначення термінів» термін «FIDR» має наступне значення: процентна ставка по строковим депозитам фізичних осіб в гривні, що розміщені у відповідача на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов цього договору, ставка FIDR буде визначатись відповідно до стандартних тарифів банку, інформація щодо яких розміщується в приміщенні відповідача (як в головній конторі, так і в філіях) на інформативних стендах.

За цих обставин, суд вважає, що доводи позивача про відсутність у спірному договорі іпотеки такої істотної умови як розмір відсотків за користування кредитними коштами не підтверджені матеріалами справи, а тому на цій підставі позов також не може бути задоволений судом.

Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.08.10р. у справі № 8/279/09, яке набрало законної сили, встановлений наступний факт: «розмір відсотків за користування кредитом врегульований сторонами п. 1.4. договору». Більше того, судом встановлено, що даним рішенням з відповідача вже були стягнуті 2121,78 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про іпотеку»зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Як встановлено судом в першій редакції п. 1.4. кредитного договору передбачалось, що проценти за користування кредитом розраховуються відповідачем на основі процентної ставки в розмірі FIDR + 5,5% річних, з розрахунку 365 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладання цього договору) на строк в один календарний рік. Процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня підписання цього договору. Процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 12 місячного періоду дії попередньої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи з ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + 5,5% річних (що діють на момент укладання цього договору), з розрахунку 365 календарних днів на рік. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни процентної ставки, стосовно всієї суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових угод до цього договору. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості і за фактичний час користування кредитними коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення.

Як встановлено судом, в подальшому, 19.10.2006р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005, яким внесли зміни в п/п. 1.4.1.1. п. 1.4. кредитного договору та виклали його наступним чином: проценти за користування кредитом розраховуються відповідачем на основі процентної ставки в розмірі FIDR + 4,5% річних, з розрахунку 365 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладання цього договору) на строк в один календарний рік. Процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня підписання цього договору. Процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 12 місячного періоду дії попередньої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи з ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + 4,5% річних (що діють на момент укладання цього договору), з розрахунку 365 календарних днів на рік. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни процентної ставки, стосовно всієї суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових угод до цього договору.

Тобто, єдиною зміною процентів за основним зобов'язанням стало зменшення суми з 5,5% на 4,5%, а тому доводи позивача про збільшення процентів за основним зобов'язанням не підтверджуються матеріалами справи.

Крім цього, у кредитному договорі сторони висловили згоду щодо зміни процентної ставки в частині її складової - FIDR, стосовно всієї суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових угод до цього договору.

Далі, судом встановлено, що 16.04.2009р. сторони уклали договір про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору від 18.08.2005р. № СМ-400/045/2005, яким внесли зміни в підпункт 1.6.1. п. 1.6. «Строк кредитування»розділу 1 «Предмет договору»кредитного договору, відповідно до яких позивач зобов'язався повністю повернути відповідачу суму кредиту не пізніше 17.08.2011р. Дана умова договору повністю кореспондується з пунктом 2.1. спірного іпотечного договору та не є збільшенням основного зобов'язання.

За цих підстав, суд вважає, що позов позивача не ґрунтується на дійсних обставинах справи та нормах чинного законодавства України, а тому не підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.08.2012р.

Суддя Д.О.Бездоля

Попередній документ
26510016
Наступний документ
26510019
Інформація про рішення:
№ рішення: 26510018
№ справи: 5016/1062/2012
Дата рішення: 06.08.2012
Дата публікації: 24.10.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: