01 жовтня 2012 року 11:30 Справа № 2а-4393/10/0870
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Артоуз О.О.
при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.
за участю:
прокуратури: Соловйової О.С.
представника позивача: Стародумової А.С.
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави
в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі
м. Запоріжжя
до: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_4
про: стягнення податкової заборгованості
02 липня 2010 року Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя із позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 219 899 грн. 29 коп. В позовній заяві вказано, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 219 899,29 грн. по податку на додану вартість. В порушення діючого законодавства України вказану суму податкового боргу відповідачем до бюджету не сплачено. Позовні вимоги обґрунтовуються п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позові. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких нарахована заборгованість, стали не обґрунтовані висновки податкового органу про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено підстави та порядок формування податкового кредиту.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Частиною 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 - ХІІ від 4 грудня 1990 року завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на проведення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Пунктом 11 ст. 11 Закону України № 509 від 04 грудня 1990 року «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, яка виникла на підставі наступного.
В період з 01.07.2006 по 30.06.2009 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено документальну планову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками якої складено акт №780/172/НОМЕР_1 від 14.12.2009.
За результатами акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000781720/0 від 24.12.2009, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку додану вартість всього на суму 219 970,50 грн. в т.ч. за основним платежем - 146647,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 73 323,50 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу поштою, та отримано 26.12.2009 особисто, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні, копія якого міститься в матеріалах справи.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням відповідач подав скаргу б/н від 11.01.2010 до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 562/10/17-012 від 29.01.2010, згідно якого ППР від 24.12.2009 № 0000781720/0 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_4 без задоволення.
Ухвалою суду від 28.09.2010 провадження у справі зупинялось до набрання законної сили рішенням по справі № 7262/10/0870 за позовом ОСОБА_4 до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000781720/1 від 29.01.2010, яким податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині визнання основного боргу 5 547 грн. та фінансові санкції у розмірі 2 773,5 грн., проте постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 вказана постанова скасована та прийнята нова постанова, в якій відмовлено у задоволенні позову. Таким чином, податкове повідомлення-рішення залишено в силі, та сума податкового зобов'язання підлягає сплаті.
Також, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було складено акт № 462/1710 від 08.04.2010 про порушення податкового законодавства, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0004361710/0 від 08.04.2010, яким було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 170 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 08.04.2010 особисто, про що свідчить підпис на корінці ППР, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідачем дане податкове повідомлення рішення не оскаржувалось, а тому воно вважаються узгодженими та з дати його отримання починається строк для погашення податкового зобов'язання.
Відповідно до зворотнього боку облікової картки за відповідачем станом на 02.03.2010 рахувалась переплата у розмірі 71,21 грн. 12.04.2010 відповідачем було сплачено 170 грн., відповідно до платіжного доручення № 117638744 від 12.04.2010, що також підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.
Таким чином, загальна сума податкової заборгованості, яка підлягає відшкодуванню складає 219 899,29 грн.
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі - Закон № 2181-ІІІ) зазначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону 2181 податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до пп. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання ДПІ у Хортицькому районі вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно пп. 6.2.1 п. 6.2, пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 -III були направлені відповідачу: перша податкова вимога форми «Ф1» № 1/284 від 12.01.2010 та друга податкова вимога форми «Ф2» № 2/285 від 15.02.2010. Дані податкові вимоги отримані відповідачем 14.01.2010 та 15.02.2010, що підтверджується особистим підписом на корінцях податкових вимог, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпункт 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює,що перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п.п. 6.2.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Частина 1 ст. 71 КАС встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
На підстави викладеного, суд вважає позовні вимоги по стягненню з відповідача податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 219899,29 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі
Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
Адміністративний позов Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 219 899 грн. 29 коп. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) заборгованість з податку на додану вартість розмірі 219 899 (двісті дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 29 коп. на користь Державного бюджету Хортицького району м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ О.О. Артоуз