Справа: № 2а/2315/176/12 (2315/4085/12) Головуючий у 1-й інстанції: Гибало О.І.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
"11" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Мельничук В.П., Бужак Н.П.,
за участю секретаря Лещенко Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №32395617 від 31.05.2012 року про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.
Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у справі письмових доказів, а згідно ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи; апеляційною інстанцією не визнана обов»язковою особиста участь осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Смілянського міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року задоволено позовні вимоги Позивача щодо визнання незаконною відмову Управління пенсійного фонду України в м.Сміла у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м.Сміла нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за виключенням вже виплачених сум, за 2009 рік.
Вказана постанова набрала законної сили 3 жовтня 2011 року.
Згідно постанови Апеляційного суду Черкаської області від 3 жовтня 2011 року вказана постанова змінена, Управління пенсійного фонду України в м.Сміла зобов'язано нарахувати та виплати Позивачу щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за виключенням вже сплачених сум, за період з 26 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження»(далі - Закон).
Відповідно до ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1 та 2 статті 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Згідно ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону).
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження,
Частинами 1-3 статті 75 Закону визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Отже, Відповідачем не вжито передбачених Законом заходів для забезпечення виконавчого провадження та виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 3 жовтня 2011 року, а тому колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови ВП №32395617 від 31.05.2012 року про закінчення виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Мельничук В.П.
Бужак Н.П.