Справа: № 2а-3484/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"04" жовтня 2012 р. м. Київ
Київськ?ий апеляційний адміністрати?вний суд у складі колегії судд?ів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О.,Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Печенюк Р.В.
апелянт ОСОБА_3
пр-к відповідача Глущенко В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення від 07.07.2011 року, зобов'язання вчинити певні дії -
Позивач звер?нувся до суду із позовною заяв?ою, в якій просить визнати протиправним рішення Міністерства юстиції України щодо надання висновку від 07.07.2011р. та зобов'язати відповідача відкликати вказаний висновок як такий, що суперечить Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також просив зобов'язати відповідача відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду спричинені внаслідок прийняття оскаржуваного висновку.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить постанову скасувати та винести рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.
Позивач оскаржує рішення відповідача, прийняте як суб'єкта владних повноважень, при цьому вказує, що наслідками прийняття вказаного рішення є порушення його прав, свобод та інтересів в сфері соціального забезпечення.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Повноваження Міністерства Юстиції України визначені Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №395/2011.
Відповідно до п.1 Положення Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Згідно пп.3 п.4 Положення Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань здійснює правову експертизу проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, які подаються на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Мін'юст України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Мін'юсту України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку (пункт 9 Положення).
Апеляційним судом встановлено, що позов по суті полягає в оскарженні висновку Міністерства юстиції України, підписаного Міністром юстиції 07.07.2011р. за результатами правової експертизи проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про виконання Закону України від 14.06.2011р. №3491-IV»Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік»та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Відповідно до положень ст..3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС).
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Зважаючи на зміст наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення не є актом нормативного характеру чи/або правовим актом індивідуальної дії, оскільки він: по-перше - не обумовлює виникнення прав i обов'язків позивача; по-друге -складений не у зв'язку з виконанням відповідачем владних управлінських функцій в сфері соціального забезпечення, - отже такий спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова ухвалена без дотримання вимог процесуального права, зокрема положень ст.3,17 КАС України, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі -закриттю.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України?, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 квітня 2012 року задовольн?ити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 квітня 2012 року - скасувати.
Провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення від 07.07.2011 року, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.