Справа: № 2а-4833/11 Головуючий у 1-й інстанції: Майбоженко А.М.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"25" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва про перерахунок пенсії за віком,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва, в якому просив визнати неправомірними дії територіального управління Пенсійного фонду України в частині виконання Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 04.02.2011 року з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва та отримує пенсію продовжуючи працювати. Відповідачем на підставі заяви позивача було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
У зв'язку із цим позивач звернувся із заявою про роз'яснення правових підстав такого нарахування та питанням, чи відповідає воно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не погодившись з відповіддю, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Зазначена редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Також слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у редакції, що діяла до 01.01.2008 року, у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс -це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, -відсутні.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії»застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.