Справа: № 2-а-3881/11 Головуючий у 1-й інстанції: Савранський О. А.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
"10" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Міщука М.С.
суддів: Гром Л.М., Денісова А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання відмови у підвищенні виплати до пенсії незаконною та зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-
Постановою суду першої інстанції від 03.10.2011 року позов задоволено. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни з 01.02.2011 року до моменту втрати права на отримання такої надбавки, з урахуванням фактично проведених виплат.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Всупереч статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу ніж вказана вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком (статтею 19 вказаного Закону). Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому відсутні правові підстави для застосування іншої величини для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Таким чином, позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись статями 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30.10.2011 року -без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Денісов А.О.