Справа: № 2а-1239/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Ыващенко А.І.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"09" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Воронець Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000192300 від 31 січня 2012 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, в якому, з урахуванням уточнень, просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192300 від 31 січня 2012 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»зареєстроване 23.02.2004 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як юридичну особу, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №097128.
На підставі наказу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 24.10.2011 року № 621, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Вишгородському районі, радником податкової служби II рангу Бас Л. Г., на підставі пп..20.1.4 п.20.1. ст.20, пп..75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Астана К»за травень 2011 року.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем:
1) п. 198.6 ст. 198, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «КЕБК»занижено суму податку на додану вартість у розмірі 333051, 37 грн. в травні 2011 року;
2) п. 8 Розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 року за №197/18935;
3) ч.1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215. ст.. 228 Цивільного Кодексу України , має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону, правочин, укладений між ТОВ «КЕБК»та ТОВ «Астана К»на загальну суму -1998308, 22 грн.
Висновок ДПІ у Вишгородському районі Київської області щодо заниження в травні 2011 року TOB «КЕБК»сум податку на додану вартість в сумі 333 051,37 грн. здійснено на підставі того, що ДПІ у Вишгородському районі Київської області отримано лист від 08.09.2011 року №27943/7/23-423 від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, акт про результати невиїзної позапланової перевірки TOB «Астана К»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року від 02.08.2011 року №17622/23- 04/37270449.
Так, згідно вказаного акту, за результатами перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у травні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Астана К»та підприємцями-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.
Відповідно, ДПІ у Вишгородському районі Київської області за результатами перевірки позивача визначила, що правочин укладений в усній формі між TOB «Астана К»та TOB «КЕБК», відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 ЦКУ є таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з недійсністю.
За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області складено акт №2438/23-2/34812922 від 04.11.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Астана К»за травень 2011 року.
23.11.2011 року TOB «КЕБК»було отримано податкове повідомлення-рішення №0001172300 від 18.11.2011 року, яким встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у зв'язку з чим TOB «КЕБК»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість вироблених на Україні товарів в розмірі 499 577 грн. 06 коп. у тому числі 333 051,37 грн. за основним платежем та 166 525,69 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги позивача Державна податкова адміністрація в Київській області прийняла рішення №170/10/25-017/410-147 від 20.01.2012 року, яким частково скасувала податкове повідомлення - рішення ДПІ у Вишгородському районі від 18 листопада 2011 року №0001172300 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 166 524,69 грн., та скаргу задоволено у відповідній частині.
За результатами розгляду первинної скарги ДПА в Київській області, керуючись ст.12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», абз. «б»пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року №1001 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 р. за №10/18748, частково скасувала податкове повідомлення - рішення ДПІ у Вишгородському районі від 18 листопада 2011 року №0001172300 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 166 524,69 грн., та скаргу позивача задоволено у відповідній частині.
За результатам розгляду ДПА в Київській області первинної скарги, відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення - рішення №0000192300 від 31 січня 2012 року, яким встановлено порушення TOB «КЕБК»п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI , у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 333 052,37 грн., з яких: за основним платежем - 333 051,37 грн., за штрафними санкціями -1 грн.
Податкові повідомлення - рішення №0001172300 від 18.11.2011 року та №0000192300 від 31 січня 2012 року були оскаржені позивачем до Державної податкової служби України (скарга за вх. №2287/6ДПС України від 18.11.2011 року). Рішенням Державної податкової служби України від 29.02.2012 року №3626/6/10-2115 Про результат розгляду повторної скарги, оскаржувані рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення №0000192300 від 31 січня 2012 року протиправним, оскільки підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства сформовано податковий кредит.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.
Згідно інформації про види діяльності, які мав право здійснювати ТОВ «КЕБК»за період, що перевірявся, в акті наведено, зокрема: загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), діяльність у сфері архітектури: інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом.
Матеріали справи свідчать, що ТOB «КЕБК»(замовник) у ході здійснення своєї господарської діяльності в травні 2011 року було укладено з TOB «Астана К»(виконавець) договір на постачання будівельних матеріалів.
На виконання умов договору TOB «КЕБК»отримало від TOB «Астана К»видаткову накладну №78 на загальну суму 1 998 308,22 грн. в тому числі ПДВ 333 051,37 грн., та податкова накладна №309 від 05.05.2011 року на загальну суму 1 998 308,22 грн., в тому числі ПДВ 333 051,37 грн. (а.с.59-60, 119-120).
Розрахунки між сторонами за поставлені будівельні матеріали проводились у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення №731 від 25.05.2011 року на суму 999 154,22 грн., у т.ч. ПДВ 1666 525,70 грн. та №730 від 24.05.2011 року на суму 999 154,00 грн., у тому числі ПДВ 166 525,67 грн. (а.с.104).
У судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції, представник позивача зазначила, що постачання (транспортування) товарів за вказаним усним договором, здійснювалося ТОВ «Астана К», а тому інші документи, окрім податкової накладної, видаткової накладної, прибуткової накладної, платіжних доручень №730 та №731, у позивача відсутні, в тому числі відсутні і товарно-транспортні накладні.
Таким чином, за результатами перевірки господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Астана К»податковий орган дійшов висновку про те, що усний договір було укладено без мети настання реальних наслідків, а тому відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків.
Такий висновок податкового органу ґрунтується на даних Акта перевірки, у ході якої встановлено, що згідно даних інформаційної бази «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Астана К», акт перевірки № 1762/23-04/37270449 від 02.08.2011 року, за результатами якої не підтверджено взаємовідносини за травень 2011 року ТОВ «Астана К»з позивачем.
Так, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було встановлено, що за результатами, проведених заходів відібрано пояснення, згідно яких засновником та директором ТОВ «Астана К»є громадянка ОСОБА_5, яка будучи опитана пояснила, що вона не має відношення до діяльності підприємства, а саме:
- підготовкою та оформленням реєстраційних документів підприємства займалась особа, яка назвала себе на імя ОСОБА_1 (більше про нього вона нічого не знає);
- до установчого фонду підприємства не вносила особисте майно та грошові кошти;
- реєстрацію карток на відкриття розрахункових рахунків в банківських установах здійснювала, банк знаходився в районі вул..Щербакова;
- угоду про оренду офісного приміщення не підписувала;
- в органи держреєстрації не зверталась;
- до органів податкової інспекції з метою реєстрації даного підприємства не зверталась;
- свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість не отримувала;
- наміру на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Астана К»не мала;
- на ТОВ «Астана К»не працювала;
- хто здійснював оформлення бухгалтерських та фінансових документів не знає;
- фінансово-господарські угоди з підприємствами не укладала;
- не уповноважувала інших осіб на здійснення реєстрації та фінансово-господарської діяльності;
- місцезнаходження ТОВ «Астана К», їх печаток та фінансово-господарських документів не відоме;
З акту перевірки ТОВ «Астана К»вбачається наступне.
ТОВ «Астана К»за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, про що складено акт за №1132/23-08 від 06.06.2011 року.
Згідно бази даних ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ТОВ «Астана К»має «0»стан -основний платник.
Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Астана К», згідно бази даних ДПІ у Шевченківському районі міста Києва складає -1 особа.
Крім того, операції ТОВ «Астана К»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Астана К»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Астана К»до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
За таких обставин, ДПІ у Вишгородському районі Київської області вважає, що фінансово - господарські операції ТОВ «КЕБК»та ТОВ «Астана К»в період за травень 2011 року не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Наслідком діяльності ТОВ «Астана К»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.
Колегія суддів бере до уваги наступне.
У відповідності до положень підпункту «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037) затверджено Порядок заповнення податкової накладної.
Так, відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За правилами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Перевіривши реальність усного договору поставки товарів будівельних матеріалів, укладеного між позивачем та ТОВ «Астана К», колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо відсутності підстав для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених відповідно до податкових накладних, оформлених його контрагентом, з огляду на те, що постачання товарів не могло фактично здійснюватись контрагентом ТОВ «Астана К»у зв'язку з відсутністю складських приміщень, трудових ресурсів, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Астана К».
При цьому, товарність операцій під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем не доведено.
Факту передачі товарів від продавця до покупця встановлено не було. Будь-яких документів (актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів) позивачем не надано.
Наведені обставини та досліджені колегією суддів документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими особами, що в свою чергу призвело до встановлення податковим органом порушень формування позивачем податкового кредиту.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що висновки судом першої інстанції не відповідають обставинам справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та приймає нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляє.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби -задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року -скасувати.
У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000192300 від 31 січня 2012 року -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено: 11 жовтня 2012 року.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.