Справа: № 2а-3584/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
"16" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець 04 травня 2006 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією та перебуває з цього часу на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11 серпня 2010 року № 100297331 позивач є платником податку на додану вартість.
Відповідно до даних Акта перевірки від 09 вересня 2011 року № 6227/17-05/298422/976 до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься: 19.10.0 Виробництво шкіри, 51.11.0 Посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.
ДПІ у Деснянському районі м. Києва провела позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Євротрейд-Холдінг»за період з 01 червня 2010 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої було складено зазначений вище Акт від 09 вересня 2011 року № 6227/17-05/298422/976.
26 вересня 2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі вказаного Акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004531705, яким згідно з п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення вимог ч. 2, ч. 3 статті 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року № 13-92 збільшила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності»в розмірі 27 810, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Пунктом 22.10 статті 22 («Прикінцеві положень») Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»визнано таким, що втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 13 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України - оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Згідно з ч. 3 статті 13 цього Декрету - до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, підпунктом 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з ч. 1 статті 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Також, відповідно до Додатку № 7 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 року № 17), зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09 червня 1993 року за № 64, відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 «Валові витрати»і відповідно до статті 8 «Амортизація»вказаного Закону з деякими особливостями.
Положення статті 5 («Валові витрати») застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.
До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
До складу витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ), також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно.
Згідно з п. 8 статті 19 ГК України - усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 6 статті 128 ГК України - громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції фізичної особи -підприємця, та мають бути пов'язані з отриманням доходу фізичною особою -підприємцем.
З матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2010 року між ФОП ОСОБА_3 (Покупець) та ТОВ «Євротрейд-Холдінг»(Продавець) був укладений договір за № 26/10-1 щодо придбання товару (шкури ВРХ, мокро соленої консервації, обряджені, боєнського походження).
Отримання позивачем товару в загальній кількості 9 000, 00 кг підтверджується накладною від 26 жовтня 2010 року № 402 на суму 185 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 900, 00 грн.).
ТОВ «Євротрейд-Холдінг»за фактом реалізації товару виписало на користь позивача податкову накладну від 26 жовтня 2010 року № 402 на суму 185 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 900, 00 грн.), яка підписана ОСОБА_4 та скріплена печаткою підприємства.
Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку в Рівненській філії ПАТ КБ «Приватбанк»у м. Рівне (МФО 333391) на рахунок контрагента в АТ «МЕТА Банк», м. Запоріжжя, що підтверджується копією платіжного доручення від 05 листопада 2010 року № 7 та банківською випискою за листопад 2010 року по рахунку позивача.
Сума валових витрат в розмірі 154 500, 00 грн. за придбаний товар була відображена позивачем в Книзі обліку доходів та витрат, які ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (для торговельно-посередницької діяльності).
Придбаний у ТОВ «Євротрейд-Холдінг»товар в подальшому був реалізований позивачем іншому суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Чигиринтур ЛТД», відповідно до договору від 18 жовтня 2010 року № 18/10-1.
Вказані твердження позивача підтверджуються також копіями цього договору, а також видаткової накладної від 28 жовтня 2010 року № 3, податкової накладної від 28 жовтня 2010 року № 3 та товарно-транспортної накладної від 28 жовтня 2010 року № 3.
Транспортування товару автомобільним транспортом на склад Покупця (ТОВ «Чигиринтур ЛТД») здійснювалося позивачем за допомогою третьої особи, а саме - СПД -фізичної особи ОСОБА_5 відповідно до усної угоди, що підтверджується копією акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29 жовтня 2010 року № 2910/01, рахунком-фактурою від 29 жовтня 2010 року № 2910/01, товарним чеком на оплату транспортних послуг та згадуваною товарно-транспортною накладною від 28 жовтня 2010 року № 3.
Враховуючи вищевикладене, позивачем були правомірно віднесені до валових витрат витрати, понесені у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Євротрейд-Холдінг»з метою його використання в господарській діяльності та отримання доходу, що підтверджується належним чином складеними первинними документами.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням.
Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Маслій В.І.
Чаку Є.В.