"11" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/68871/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області на постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області про перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення,-
У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2005, 2007-2010 роки згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області щодо відмови ОСОБА_4 в проведені перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у відповідності із ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позовні вимоги за 2002-2005, 2007-2009 роки та по 13.08.2010 року залишено без розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області залишено без задоволення, постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2011 року без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані рішення скасувати та відмовити в задоволені позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Щодо права позивача на пільги, передбачені ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то колегія суддів вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій, що в порушення наведеної норми відповідач виплачував щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., тобто у меншому розмірі ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинена дія ч. 3 та ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині визначення розміру виплат щорічної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та статтю 48 викладена в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діє в редакції, яка була чинна до внесення змін Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.
Отже, суди дійшли до обґрунтованого висновку, що відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і у 2010 році сплатити позивачу належну ддо виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Відповідно до ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: