"11" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/83545/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Кравцова О.В., Масло І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року,
У вересні 2010 року Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області (далі -відповідач або Фонд) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
Просило зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області включити в акт щомісячної звірки та стягнення витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, за період з 1 квітня 2010 року по червень 2010 року включно кошти на суму 80102,16 гривень, а також стягнути ці кошти з відповідача.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області на користь Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області кошти в сумі 80102,16 гривень за період з квітня 2010 року по червень 2010 року включно. В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у квітні-червні 2010 року були понесені витрати з виплати та доставки державної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», а також підвищення до пенсії працюючим пенсіонерам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на загальну суму 80102,16 гривень.
У зв'язку з небажанням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області відшкодовувати зазначені витрати, позивач звернувся до суду із вимогами про їх стягнення в примусовому порядку.
Колегія суддів погоджується із висновком Вінницького окружного адміністративного суду, підтриманим також Київським апеляційним адміністративним судом, про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки та стягнення витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Зазначена позиція відповідає нормам чинного законодавства та висновкам Верховного Суду України з цього питання (постанови від 20 березня 2007 року у справах №№ 21-1087во06 та 21-897во06 та інші), відповідно до яких Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року №5-4/4, не врегульовує виниклих спірних відносин між Фондами.
Тому, у випадку відсутності згоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на включення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, до актів звірки розрахунків, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум.
В той же час, вивчивши матеріали справи та дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача грошових коштів, виходячи з того, що Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі - Закон № 1105-ХІV), постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(далі - постанова № 265) та від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(далі -постанова № 198) не встановлено обов'язку Фонду відшкодовувати державну адресну допомогу та підвищення до пенсії працюючим пенсіонерам.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV, відповідно до якої останній зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Аналіз положень постанови № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону № 1105-ХІV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати з виплати державної адресної допомоги.
Також не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку підвищення до пенсій згідно із постановою № 198.
Пунктом 1 зазначеної постанови з 1 квітня 2009 року установлено підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.
Оскільки встановлене постановою № 198 підвищення до пенсії не входить до передбаченого статтею 21 Закону № 1105-ХІV переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, позов в цій частині вимог задоволенню не підлягає.
Правильність такої позиції підтверджується постановами Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі № 21-156а11, від 6 червня 2011 року у справі № 21-57а11, від 20 червня 2011 року у справі № 21-59а11 та від 14 листопада 2011 року у справа № 21- 343а11, в яких вищий судовий орган держави дійшов до аналогічних висновків.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним їх скасувати та прийняти нову постанов, якою відмовити у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області про стягнення коштів.
Керуючись статтями 159, 222, 223, 229, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року скасувати.
У позові Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді О.В. Кравцов
І.В. Масло