10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10426/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівСерьогіної О.В. Луніної О.С., Олійника В.М.
при секретарі судового засідання за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
ОСОБА_7 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просить:
- постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка Олександра Васильовича від 16.08.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 28496691 визнати незаконною та скасувати;
- виконавче провадження ВП № 28496691 відновити.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 6, 11, 12, 30, 32, 49, 68, 75, 76, 82 Закону України «Про виконавче провадження»порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної постанови.
При цьому позивач зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 року у справі № 2а/0470/7145/11 не виконано в повному обсязі. Позивача поновлено державним службовцем 9 рангу на роботі в органах внутрішніх справ з 19.06.2010 року без зазначення посади.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 року у справі № 2а/0470/7145/11 адміністративний позов ОСОБА_7 до Міністерства внутрішніх справ України про поновлення прав, порушених під час проходження і звільнення з публічної служби задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача, пов'язані зі скасуванням позивачу щомісячної надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків відповідно до Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268, встановленої наказом МВС України від 16.04.2008 року № 707 о/с.
Визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 04.04.2010 року № 596 о/с в частині, що стосується ОСОБА_7, та зобов'язано МВС України здійснити перерахунок всіх виплачених позивачу після 01.04.2010 року сум з урахуванням зазначеної надбавки.
Скасовано наказ МВС України від 15.06.2010 року № 1033 о/с в частині звільнення за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_7, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра та поновлено його на роботі з 19.06.2010 року.
Зобов'язано МВС України нарахувати та виплатити ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.06.2010 року до поновлення на роботі з урахуванням щомісячної надбавки в розмірі 50 відсотків, встановленої наказом МВС від 16.04.2008 року № 707 о/с.
16.08.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Вовченком О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/7145/11, виданого 22.08.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про:
визнання протиправними дії відповідача, пов'язані зі скасуванням позивачу щомісячної надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків відповідно до Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268, встановленої наказом МВС України від 16.04.2008 року № 707 о/с.
визнання протиправним та скасування наказу МВС України від 04.04.2010 року № 596 о/с в частині, що стосується ОСОБА_7, та зобов'язання МВС України здійснити перерахунок всіх виплачених позивачу після 01.04.2010 року сум з урахуванням зазначеної надбавки.
скасування наказу МВС України від 15.06.2010 року № 1033 о/с в частині звільнення за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_7, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра та поновлення його на роботі з 19.06.2010 року.
зобов'язання МВС України нарахувати та виплатити ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.06.2010 року до поновлення на роботі з урахуванням щомісячної надбавки в розмірі 50 відсотків, встановленої наказом МВС від 16.04.2008 року № 707 о/с.
Підставою для винесення вказаної постанови з'явилася заява боржника -Міністерства внутрішніх справ України про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням рішення суду.
При цьому до вказаної заяви було додано наказ МВС України від 03.09.2011 року № 1035 о/с, яким:
- скасовано пункт наказу МВС від 04.04.2010 року № 596 о/с в частині скасування з 01.04.2010 року надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків ОСОБА_7, державному службовцю 9 рангу, помічнику Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра;
- скасовано пункт наказу МВС від 15.06.2010 року № 1033 о/с в частині звільнення за пунктом 1 (за скороченням штату працівників) ст. 40 КЗпП України ОСОБА_7, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра;
- поновлено ОСОБА_7, державного службовця 9 рангу на роботі в органах внутрішніх справ з 19.06.2010 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 3 ст. 49 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
У відповідності зі ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно.
Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення від 18.08.2011 року у справі № 2а/0470/7145/11 фактично в повному обсязі виконано не було, а саме: не поновлено ОСОБА_7, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра на роботі з 19.06.2010 року.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірності внесення головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Вовченком О.В. постанови від 16.08.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/7145/11, виданого 22.08.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому згідно зі ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Крім того, у відповідності з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Отже, чинним процесуальним законодавством визначено вичерпний перелік способів захисту порушених прав особи.
З огляду на викладене, позовні вимоги про відновлення виконавчого провадження ВП № 28496691 є неналежним способом захисту порушеного права і задоволенню не підлягають.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 158-163, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка Олександра Васильовича від 16.08.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 28496691 визнати протиправною та скасувати;
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -15.10.2012 р.
Суддя Суддя О.С. Луніна Суддя В.М. Олійник О.В. Серьогіна