10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9913/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у м.Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Ресурси" про стягнення заборгованості, -
12 серпня 2012 року управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Ресурси" заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1035,59 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир - Ресурси" повинно було сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1035,59 грн. за березень - червень 2012 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідач до суду повторно не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир - Ресурси" зареєстроване, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир - Ресурси" подало до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська звіт про нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2012 року в сумі 438,43 грн. ( термін сплати 20.04.2012), квітень 2012 року в сумі 447,00 грн. ( термін сплати 21.05.2012), травень 2012 року в сумі 447,00 грн. ( термін сплати 20.06.2012), та червень 2012 року в сумі 447,00 грн. ( термін сплати 20.07.2012).
У встановлені законом строки сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування частково сплачена в розмірі 743,84 грн., таким чином, сума заборгованості відповідача становить 1035,59 грн., яка на час розгляду справи не погашена.
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за №2464-УІ та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 за № 994/18289.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У відповідності до ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом для Відповідача є календарний місяць.
Згідно ч. 12 ст.9 цього Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
На підставі п.7 ч.1 ст.13 Закону, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
За умовами ч.6 ст. 25 Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
На підставі звіту сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємством нарахована, але не сплачена в повному обсязі за березень - червень 2012 року, чим допущено порушення чинного законодавства щодо сплати єдиного внеску, внаслідок чого утворилася недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1035,59 грн.
Доказів сплати зазначеної суми недоїмки відповідачем до суду не надано.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Ресурси" про стягнення заборгованості в розмірі 1035,59 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Ресурси" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Яшина 37/2, код 22063283) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Калініна 52) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1035,59 грн. (одна тисяча тридцять п'ять гривень 59 копійок)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя В.С. Парненко