вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
03 липня 2012 р. (13 год. 17 хв.) Справа №2а-5459/12/0170/19
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання - Устіновій І.В., прокурора - Аметової Е.Л., відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Центрального району м. Сімферополя АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення.
Обставини справи: Прокурор Центрального району м. Сімферополя АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1756,80 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, письмових заперечень на позов суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами за відсутності позивача.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV (далі - Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями.
Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461-VI від 08.07.10 р. було внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, у тому числі до п.8 розділу ХV Прикінцеві положення.
Розділом другим Закону № 2461 передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня опублікування.
Судом встановлено, що Закон № 2461 опублікований у офіційному виданні 17.07.2010 року - "Голос України" № 131 від 17.07.2010 року.
Так відповідно до п.п. 4 п.8 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV зі змінами та доповненнями у редакції Закону № 2462-VI від 08.07.10 р., до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 1 Закону № 1058 передбачено, що мінімальний страховий внесок -це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до п.1 ст.18 Закону № 1058 розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з п.2 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997, № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на період розрахування відповідачем страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
У відповідності до ст.53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"№ 2154-VI від 27.04.10 р. (зі змінами та доповненнями станом на період розрахування відповідачем страхових внесків) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 липня 2010 р. встановлена у розмірі 888 грн., з 01 жовтня 2010 р. у розмірі 907 грн.
Згідно із протоколом № 1 «Про обмін інформацією між Пенсійним фондом України та Державною податковою адміністрацією України» позивачем отримані відомості, що відповідач у 3 та 4 кварталах 2010р. здійснювала підприємницьку діяльність шляхом отримання патенту серії НОМЕР_2. Термін дії патенту з 26.05.2010р. по 31.10.2010р.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач є фізичною осою - суб'єктом підприємницької діяльності, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до вищенаведених норм зобов'язаний сплачувати мінімальний страховий внесок за період з липня по жовтень 2010 р. у розмірі по 294,82 грн. за липень, серпень, вересень 2010р. (888 грн. х 33,2%) та по 301,12 грн. за жовтень 2010р. (907 грн. х 33,2%), виходячи з суми мінімальної заробітної плати, встановленої у цей період Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"№ 2154-VI від 27.04.10 р. (жовтень, листопад 907 грн.) та ставкою збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, встановленою Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (33,2 відсотка).
Суд погоджується з розрахунком позивача за 3 квартал 2010р. з урахуванням відрахування від ставки єдиного податку, згідно із яким сума страхових внесків складає 866,46 грн.
Проте позивачем не враховано, що термін дії патенту серії НОМЕР_2 до 31.10.2010р.
Доказів здійснення підприємницької діяльності відповідачем у листопаді та грудні 2010р. позивач не надав, а отже у 4 кварталі 2010р. відповідач повинен сплатити розраховані страхові внески лише за жовтень 2010р. у розмірі 295,12 грн.
В зв'язку з зазначеним у суду не має правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення страхових внесків за листопад 2010р. та за грудень 2010р. в розмірі 595,22 грн.
Загальна сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків за 3 та 4 квартали 2010р., яка підлягає сплаті складає 1161,58 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Частиною 2 ст. 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У зв'язку з зазначеним, відповідачу були направлені вимоги від 28.11.2010р. та від 01.01.2011р., які отримані останнім 18.06.2011р., про що свідчіть наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7-8).
Згідно до п. 2, 3 ч. 3 ст. 106 Закону вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 106 Закону страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача у встановленому законом порядку не оскаржені, заборгованість у добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Відповідно до п.5,6 п.7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідач не надав суду заперечення на позов або доказів погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим підлягають задоволенню в частині стягнення 1161,58 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 03.07.2012р. Постанову складено у повному обсязі та підписано 09.07.2012р.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458, р/р № 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк») 1161,58 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.