ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/10745-2012 09.10.12
За позовом приватного підприємства «БМУ «Теплоенергоресурс»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроекспрес пошта»
про стягнення 36 257, 81 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: не з'явились
відповідача: представник Гаркава О.С. (довіреність № 5 від 03.09.2012 року)
Приватне підприємства «БМУ «Теплоенергоресурс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес пошта»про стягнення 36 257, 81 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач допустив порушення умов укладеного сторонами договору перевезення, що призвело до втрати обладнання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10745-2012 та призначено її розгляд на 11.09.2012 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Позивача та ненаданням останнім витребуваних судом документів розгляд справи відкладався.
Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечував зазначаючи про те, що вантаж був втрачений внаслідок пожежі автотранспортного засобу перевізника -окремої юридичної особи, яка надавала послуги на договірних умовах.
У судовому засіданні 09.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 01.09.2011 року укладено договір транспортного експедирування № 6890, відповідно до якого Відповідач зобов'язався здійснити виконання послуг, пов'язаних з організацією перевезення матеріальних цінностей автомобільним транспортом на основі вантажотранспортних декларацій -транспортних замовлень, що надаються Позивачем з оформленням вантажної декларації для кожного перевезення, що є невід'ємною частиною договору.
Частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Згідно пункту 2.1 договору № 6890 від 01.09.2011 року Відповідач зобов'язався виконувати для Позивача послуги, пов'язані з перевезенням вантажу вантажоодержувачам (особам, уповноваженим на отримання вантажу), що вказані Позивачем, згідно діючим маршрутам та на транспорті, що обраний Відповідачем.
Відповідно до пункту 4.1 договору № 6890 від 01.09.2011 року здача, прийняття вантажів здійснюється сторонами по кількості місць, вазі та об'єму вказаних у вантажній декларації.
Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази передання Відповідачу вантажу (обладнання) для перевезення.
В підтвердження надання Відповідачем послуг з перевезення обладнання Позивач надав вантажно-транспортну декларацію ДТД № 9-00042323 від 17.11.2011 року, яка судом не може братись до уваги, оскільки відповідно до останньої, відправником є товариство з обмеженою відповідальністю «ТП «Тепломаркет». Крім того, з наданої копії не можливо встановити, який вантаж Відповідач прийняв для перевезення та хто був отримувачем вантажу.
Ухвалами суду від 09.08.2012 року та від 11.09.2012 року було зобов'язано Позивача надати вантажно-транспортну декларацію, однак Позивач вимог ухвали суду не виконав.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є видом господарських санкцій, які застосовуються за ініціативою учасника господарських правовідносин як захід впливу на правопорушника у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Позивач в розумінні наведених правових вимог, не довів суду як факт здійснення Відповідачем господарського правопорушення так і не довів факт нанесення збитків.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини позову, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України збитки повинна відшкодовувати особа, яка порушила свої господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.
У процесі розгляду справи судом встановлено відсутність означених порушень з боку Відповідача, а відтак - і відсутність відповідних обов'язків щодо здійснення відшкодувань та накладення на нього господарських санкцій. Встановивши відсутність факту, який Позивач поклав в основу свого позову, тобто відсутність підстави позову (у даному випадку -як фактичної так і правової) суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення вартості товару.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено: 10.10.2012 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.