26 вересня 2012 року /14 год. 10 хв./ Справа № 0870/5450/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Буряковій А.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»
про стягнення 60278 грн. 82 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
Позивач звернувся із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» про стягнення 60278 грн. 82 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
В уточненому адміністративному позові позивач вказав, що підприємство відповідача в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не здійснює оплату нарахованої та виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах належним чином у передбаченому розмірі пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, за березень, квітень, травень 2012 року в сумі 58718 грн. 28 коп., по ОСОБА_42, ОСОБА_43 за березень 2012 року в сумі 54 грн. 49 коп., по ОСОБА_44, ОСОБА_45 за травень 2012 року в сумі 1506 грн. 05 коп., у зв'язку з чим за підприємством утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, на задоволенні позову наполягає.
Представник Відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився. На адресу суду направив пояснення на позовну заяву в яких зазначив, що у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивача до відповідача відсутня формула, за якою можна перевірити правильність нарахування пенсії кожному конкретному пенсіонеру за календарний місяць, в якому нараховується така пенсія. Також зазначає, що у відповідача відсутня можливість самостійно перевірити законність та обґрунтованість позовних вимог та надати суду заперечення проти позову.
В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Литво» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області.
Матеріалами справи встановлено, що колишнім працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Список 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Правовідносини, які виникли між сторонами по даній адміністративній справі врегульовано Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1.
Відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 01.01.2004 року) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії.
До 17.02.2000 року обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. «б»-«з» цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III частину 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же законом доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».
Також Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року абзац 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 статті 1 цього Закону.
Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтями 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.
Відповідно до ст. 3 цього Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Отже, згідно із Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.
До матеріалів справи надані протоколи про призначення пенсії по пенсіонерам, зазначеним в позові, довідки, уточнюючі особливий характер праці, видані підприємством відповідача, підписані його посадовими особами та скріплені печатками.
Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.
Зауваження представника відповідача стосовно відсутності у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсії формули, за якою можна перевірити правильність нарахування пенсії, спростовується нормами Інструкції № 21-1 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які не передбачають обов'язку Пенсійного фонду зазначати будь-які формули в розрахунках.
Навпаки, п. 6.4 Інструкції, встановлює, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пункт 6.5 Інструкції визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Тобто, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, жодних формул при цьому Пенсійний фонд зазначати не повинен.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не може погодитися з доводами відповідача відносно того, що належними доказами, які доводять дійсний розмір заборгованості відповідача є Відомості про фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах (Додаток 8 Інструкції 21-1), оскільки зазначені Відомості є службовим документом, на підставі якого один відділ управління Пенсійного фонду (відділ призначення та перерахунку пенсії) передає до іншого відділу (відділ надходження доходів) відомості про розмір сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах до відшкодування. Зазначений документ (Відомості) не може бути належним доказом, що доводить дійсний розмір заборгованості, та не може бути наданий підприємству відповідача, оскільки, як вже зазначалося раніше є службовим документом та може містити відомості стосовно пенсіонерів, по яким відбувається нарахування пільгової пенсії взагалі, тобто вказаний документ не є вибірковим відносно конкретного підприємства та може містити відомості про розмір пенсії пенсіонерів, які ніяким чином не пов'язані з підприємством відповідача, що у свою чергу унеможливлює ознайомлення з ними. Тому саме на відділ надходження доходів покладено обов'язок визначати розмір сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах до відшкодування підприємствам, що закріплено положенням п. 6.4 Інструкції, шляхом надіслання підприємствам розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", шляхом формувань розрахунків (Додаток 6 та 7) для кожного конкретного підприємства окремо.
П.6.8. Інструкції, зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
В розрахунках фактичних витрат містяться відомості про, зокрема, розмір призначеної пенсії, з неї суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, що підлягає відшкодуванню, стаж пенсіонера на підприємстві відповідача, частку плати підприємства відповідача суми фактичних витрат, дата з якої призначено пенсію та дата досягнення особою, по якій заявляється відшкодування, пенсійного віку, та ін. Тобто інформація, яка міститься у вказаних розрахунках за бажанням підприємства може бути перевірена, шляхом нескладних розрахунків.
До матеріалів справи не надано доказів оспорювання відповідачем сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, які виставлялися до відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Литво» у розрахунках за березень, квітень та травень 2012 року, з чого можна зробити висновок, що з сумами до відшкодування відповідач був згоден.
Суд також зазначає, що відповідач дещо плутає поняття «Відомості про фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень» та «Виплатні відомості». Перший - закріплений положеннями Інструкції - службовий документ, про який йшла мова раніше, другий - документ, який є доказовою базою відносно встановлення факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, однак не є, як стверджує відповідач, первинним документом.
В матеріалах справи містяться списки зарахування пенсій за березень, квітень та травень 2012 року на поточні рахунки пенсіонерів у обслуговуючих їх банках, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в розмірі, зазначеному в позовній заяві. Також розмір виплаченої пенсії підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Додаток №6 до Інструкції) за зазначений в позові період.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області вимоги про стягнення 60278 грн. 82 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» за березень, квітень, травень 2012 року, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (вул. Каховське шосе, 27, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311, код ЄДРПОУ 25482075) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області (р/р 25606301301075, ЄДРПОУ 37927773, Філія Запорізьке ПУ АТ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, МФО 313957) суму боргу в розмірі 60278 грн. 82 коп. (шістдесят тисяч двісті сімдесят вісім грн. 82 коп.) з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45 за березень, квітень, травень 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко