Постанова від 11.10.2012 по справі 2а-4575/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року 2а-4575/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Олійник У.Я. ,

представника позивача - Третяк В.М.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Ставищенського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до ОСОБА_2

про стягнення неправомірно виплаченої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2012 р. Ставищенський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення неправомірно виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 9025 грн 64 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було неправомірно виплачено відповідачу допомогу по безробіттю за період листопад 2011 р. - червень 2012 р. на загальну суму 9025 грн 64 коп.

Відповідач позов не визнав, подав до суду заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що чинним законодавством передбачений виключний перелік випадків, в яких можливе стягнення виплачених сум допомоги по безробіттю, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, а вини відповідача немає (а.с. 53).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

8 липня 2010 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 8).

Як убачається з витягу з наказів від 24 березня 2011 р., 8 липня 2010 р. відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 14).

22 березня 2011 р. відповідача було знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням (а.с. 14).

14 вересня 2011 р. відповідач повторно звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, 21 вересня 2011 р. його було працевлаштовано на посаду головного спеціаліста відділу надання соціальних послуг з працевлаштування позивача, а 12 жовтня 2011 р. - звільнено за угодою сторін (а.с. 20, 40).

24 жовтня 2011 р. відповідач втретє звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 23).

Як убачається з витягу з наказів від 12 вересня 2012 р., 24 жовтня 2011 р. відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 30-31).

6 вересня 2012 р. позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого було складено акт № 32 (а.с. 23).

В розділі "Висновки" названого акта зазначено, що відповідач отримав допомогу по безробіттю за період з 6 листопада 2011 р. по 30 червня 2012 р. в сумі 9025 грн 64 коп. незаконно (а.с. 33).

6 вересня 2012 р. позивачем було видано наказ про повернення незаконно отриманих коштів в результаті розслідування страхового випадку № 29 (а.с. 34) та направлено на адресу позивача вимогу про повернення неправомірно отриманої допомоги в сумі 9025 грн 64 коп., яку було отримано відповідачем у цей же день (а.с. 35).

У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку названу заборгованість не сплатив, позивачем подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ).

Так, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 1533-ІІІ загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 названого Закону загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Як убачається з ч. 5 ст. 22 Закону № 1533-ІІІ, у разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 5 ст. 31 названого Закону тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наявні матеріали справи свідчать, що вперше відповідачу було надано статус безробітного 8 липня 2010 р., знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням - 22 березня 2011 р. (а.с. 14).

За названий період відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю за 257 днів.

Як вже зазначалося, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Дворічний термін у даному конкретному випадку вираховується з 8 липня 2010 р. по 8 липня 2012 р.

Однак, як убачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки відповідача, 12 жовтня 2011 р. його було звільнено з посади за угодою сторін (а.с. 40), а тому тривалість виплати допомоги по безробіттю, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ, має становити 270 календарних днів.

Як вже зазначалося, за період першого надання відповідачу статусу безробітного йому було виплачено допомогу по безробіттю за 257 календарних днів.

Наведене свідчить, що за період з 24 жовтня 2011 р. по 1 липня 2012 р. (друге надання статусу безробітного протягом двох років) відповідачу мало бути виплачено допомогу по безробіттю лише за 13 календарних днів.

Фактично відповідачу було виплачено за названий період 9616 грн 04 коп., що підтверджується довідкою позивача від 11 жовтня 2012 р. № 339.

Згідно з додатковими поясненнями представника позивача сума допомоги по безробіттю, яка була виплачена відповідачу за 13 календарних днів складає 590 грн 40 коп. (а.с. 59).

Наведене свідчить, що 9025 грн 64 коп. позивачем було виплачено відповідачу з порушенням Закону № 1533-ІІІ, а отже, неправомірно.

При вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання відповідача в своїх запереченнях на те, що ніякого умисного невиконання обов'язків чи зловживання ними з його боку не було, оскільки відповідач сам з 21 вересня по 12 жовтня 2011 р. працював у позивача на посаді головного спеціаліста відділу надання соціальних послуг з працевлаштування, а отже, був належним чином обізнаний про права осіб, яким надається статус безробітного.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ставищенського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 9025 (дев'ять тисяч двадцять п'ять) грн 64 коп. на р/р 37170001002036 ГУДК у Київській області, МФО 821018, код 22200372.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 16.10.12.

Попередній документ
26429663
Наступний документ
26429665
Інформація про рішення:
№ рішення: 26429664
№ справи: 2а-4575/12/1070
Дата рішення: 11.10.2012
Дата публікації: 17.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: