03 жовтня 2012 року (14 год. 25 хв.) Справа № 0870/5442/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Кай К.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Гуляйпільському районі Запорізької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Аграрний Дім», про скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди.
06.06.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до відділу Держкомзему у Гуляйпільському районі Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 16.06.2011 реєстраційний № 232188254001345 до договору оренди землі №б/н від 15.01.2005, зареєстрованого у Гуляйпільському районному відділі РФ ДП «Центр ДЗК» реєстраційний № 040626900126 від 20.03.2006.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що державна реєстрація додаткової угоди від 16.06.2011 реєстраційний № 232188254001345 до договору оренди землі №б/н від 15.01.2005, зареєстрованого у Гуляйпільському районному відділі РФ ДП «Центр ДЗК» реєстраційний № 040626900126 від 20.03.2006 проведена всупереч волевиявленню орендодавця, чим було порушено п. 8, 9 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, не перевірено відповідність договору положенням статті 15 Закону України «Про оренду землі», не дотримання вимоги ст.ст. 9, 15, 24 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвалою від 08.06.2012 позовна заява через її невідповідність вимогам ст. 106 КАС України була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 29.06.2012.
У визначений судом строк позивач направив до суду матеріали на усунення недоліків позову, про які йшлося в ухвалі від 08.06.2012.
Ухвалою від 02.07.2012 було відкрите провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Аграрний Дім», судовий розгляд був призначений на 17.07.2012.
У судове засідання 17.07.2012 представники позивача та відповідача, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.
Через неприбуття представників сторін у судове засідання, судовий розгляд справи було відкладено на 30.07.2012.
Ухвалою від 30.07.2012 за клопотанням третьої особи провадження у справі було зупинене до 08.08.2012.
Ухвалою від 08.08.2012 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 08.08.2012.
У судове засідання 08.08.2012 представники сторін та третя особа не прибули.
Ухвалою від 08.08.2012 за клопотанням представника позивача та третьої особи провадження у справі було зупинене до 13.09.2012.
Ухвалою від 13.09.2012 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 13.09.2012.
13.09.2012 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з метою надання додаткових доказів.
Усною ухвалою, проголошеною в судовому засіданні, у задоволенні клопотання відповідача було відмовлено.
У судовому засіданні 13.09.2012 в якості свідка була допитана ОСОБА_2
У судовому засіданні представником позивача було заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване необхідністю надання додаткових доказів в обґрунтування позиції позивача.
Представник третьої особи заперечив проти задоволення клопотання представника позивача.
Ухвалою від 13.09.2012 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до 03.10.2012.
Ухвалою від 03.10.2012 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 03.10.2012.
У судове засідання, призначене на 03.10.2012, представники сторін не прибули.
02.10.2012 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
03.10.2012 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник відповідача проти позову не заперечує, в зв'язку з тим що дійсно реєстрація була проведена без урахування заяви № 08-11/346.
В ході судового розгляду представник третьої особи проти позову заперечив, про що надав свої письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що між позивачем та ПАТ «Аграрний дім» існує укладений згідно чинного законодавства Договір оренди землі від 15.01.2005, зареєстрований в Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 20.03.2006 № 040626900126 Зазначений Договір укладено строком на п'ять років. Додаткова угода до зазначеного Договору від 15.07.2009 зареєстрована в Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 21.10.2009 № 040926900070 укладена сторонами згідно вимог чинного законодавства, подовжує його дію до 10 років. 16.06.2011 сторони уклали ще одну додаткову угоду до зазначеного договору, яка зареєстрована в Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 19.12.2011 № 232188254001345. Вказана додаткова угода продовжує строк дії Договору, та збільшує відсоткову ставку орендної плати з 3% до 5%. Дана додаткова угода підписана сторонами особисто, після чого зареєстрована в Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК».
Допитана в судовому засіданні 13.09.2012 в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що вона працює у третьої особи та особисто подавала відповідачу документи на реєстрацію додаткової угоди від 16.06.2011 до договору оренди землі від 15.01.2005, укладеної між позивачем та третьою особою. На час звернення до відповідача щодо реєстрації зазначеної додаткової угоди, будь-яких заяв позивача щодо не реєстрації цієї додаткової угоди у відповідача не було зареєстровано.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
15.01.2005 між позивачем та третьою особою був укладений договір оренди землі, зареєстрований в Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 20.03.2006 № 040626900126. Зазначений Договір укладено строком на п'ять років. Додатковою угодою до зазначеного Договору від 15.07.2009, зареєстрованою в Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 21.10.2009 № 040926900070, було подовжено строк дію Договору до 10 років.
16.06.2011 позивач та третя особа уклали ще одну додаткову угоду до зазначеного Договору, яка зареєстрована в Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 19.12.2011 № 232188254001345. Вказаною додатковою угодою було продовжено строк дії Договору до 31.12.2019 року та збільшено відсоткову ставку орендної плати з 3% до 5%. Дана додаткова угода підписана сторонами особисто.
12.08.2011 до відповідача надійшло звернення позивача, в якому позивач просив не проводити державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі укладеного між нею та третьою особою, на підставі державного акту серія ЗП № 013816 виданого 06.10.2003. Згідно журналу реєстрації вхідних документів, який надано представником відповідача, зазначена вище заява зареєстрована за № 346.
19.12.2011 відповідачем за № 232188254001345 була зареєстрована додаткова угода від 16.06.2011 до договору оренди землі від 15.01.2005.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом позову, який визначений позивачем, в даній справі є правомірність чи неправомірність дій відповідача під час державної реєстрації додаткової угоди від 16.06.2011 до договору оренди землі від 15.01.2005.
Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» та стаття 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України).
Згідно ст. ст. 202, 203 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель; державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Аналогічні положення містить і Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-ХІУ (зі змінами та доповненнями).
Статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Згідно із ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ч. 7 ст. 16 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначені умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладенні договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, що набуває право оренди на таку земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано.
Судом не встановлена наявність жодної із наведених вище підстави для відмови у реєстрації додаткової угоди від 16.06.2011 до договору оренди землі від 15.01.2005.
Оскільки, вищезазначений перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, є вичерпним, то відповідач не міг не проводити державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі укладеного між позивачем та третьою особою, на підставі державного акту серія ЗП № 013816 виданого 06.10.2003. При цьому заява позивача від 12.08.2011 за № 08-11/346 не є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Посилання представника позивача на вимоги Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, суд вважає безпідставним, оскільки вимоги цього положення не поширюються на державну реєстрацію прав на земельну ділянку.
З наведених підстав суд доходить висновку про те, що під час реєстрації додаткової угоди від 16.06.2011 до договору оренди землі від 15.01.2005, зареєстрованого у Гуляйпільському районному відділі РФ ДП «Центр ДЗК» реєстраційний № 040626900126 від 20.03.2006, відповідач діяв на підставі та в межах наданих йому повноважень, із додержанням вимог чинного законодавства
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Гуляйпільському районі Запорізької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Аграрний Дім» про скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль