Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12095/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Троянова О.В.
при секретарі Максімчук М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки (м. Макіївка)
до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Макіївка)
про
стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Кукуровська Н.Є. за дов. №14653/08 від 22.03.2012 року,
від відповідача: не з'явився,
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні відомості. Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Оскільки процесуальні документи суду по справі були направлені відповідачу рекомендованими листами за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
14 вересня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн.
В обґрунтування адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки посилається на те, що за відповідачем станом на 01.08.2012 року обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 4010,30 грн.
Вказану заборгованість відповідач у добровільному порядку в передбачені законом строки не сплатив. У зв'язку з чим Позивач, в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 4010,30 грн.
У судовому засіданні 09.10.2012 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою, та просив стягнути за відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску у розмірі 2970,30 грн.
Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Стаття 7 Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстровано у якості юридичної особи та включене до ЄДРПОУ, код НОМЕР_1.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно з пунктом 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Одночасно з викладеним, перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування також визначено статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Так, відповідно до абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно з абзацом 3 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі за текстом - Інструкція).
Так, відповідно до пункту 6.3 розділу VI Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;
б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;
в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.
При цьому, у випадку "б" та/або "в" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
У свою чергу, відповідно до пункту 6.4 розділу VI Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до облікових даних з картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1, відповідач має недоїмку станом на 02.07.2012 року у розмірі 4010,30 грн.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Абзацом 6 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Крім того, відповідач надав звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік форми №Д5 (таблиця 2), у якому підтвердив суму боргу у розмірі 4010,30 грн.
Суд, за результатами аналізу всіх наведених обставин у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 2970,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289, ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167,254 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 2970,30 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки (адреса:86106 , Донецька область, м. Макіївка, вул. Каліновська, 19, ід.код 21956561, р/р 256063122041 в ДОУ ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 335106) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2970 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. 30 коп.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 09 жовтня 2012 року.
Повний текст постанови складений 15 жовтня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.