Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10818/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.,
за участю:
представника позивача Касьян О.А.,
відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання несплаченою та стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1742,40 грн. та по сплаті єдиного внеску в сумі 4010,30 грн.,-
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання несплаченою та стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1742,40 грн. та по сплаті єдиного внеску в сумі 4010,30 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що у порушення Законів України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач має прострочену заборгованість станом на 16.08.2012 року за період з липня 2010 року по грудень 2010 року на суму 1742,40 грн., та за період з січня 2011 року по грудень 2011 року в сумі 4010,30 грн. Просив суд стягнути заборгованість по сплаті внесків на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки у розмірі 5744,30 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Горлівської міської ради 29.08.2005 року за № 2 256 000 0000 004416, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 6).
Відповідно до картки - розрахунку сплати страхових внесків відповідачу необхідно здійснити доплату до мінімального страхового внеску за період з 01.07.2010р. - 31.12. 2010р. в розмірі 1792,80 грн., з яких фактично сплачено страхових внесків в сумі 50,40 грн.(а.с. 4).
Таким чином, сума недоїмки відповідача зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за спірний період складає 1742,40 грн.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до п.п 2.1.3. п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі - Інструкція), платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з п.п. 5.3.4. Інструкції страхові внески платниками податків, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачується ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Частиною 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 2 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У встановлені законодавством строки страхувальник суму обов'язкових страхових внесків не сплатив, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині стягнення з відповідача боргу по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010р. - 31.12.2010р. в розмірі 1742,40 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Одночасно з викладеним, перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування також визначено статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Так, відповідно до абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно з абзацом 3 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі за текстом - Інструкція).
Відповідно до картки - розрахунку сплати єдиного внеску відповідачу необхідно здійснити оплату єдиного внеску, відповідач має недоїмку зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн. Вказана недоїмка виникла в зв'язку з несплатою єдиного внеску за період з 01.01.2011р. - 31.12.2011р. у розмірі 4010,30 грн.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Конституцією України та Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на відповідача покладено обов'язок сплати до бюджетів податків та зборів. Однак, всупереч вказаним нормам права відповідач не надав звітність до управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області та не сплатив суму страхових внесків за 2010 рік та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за 2011 рік.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд доходить висновку, що сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зі сплати єдиного внеску складає 4010,30 гривень.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1742,40 гривень та заборгованості з єдиного внеску у сумі 4010,30 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання несплаченою та стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1734 грн. та по сплаті єдиного внеску в сумі 4010,30 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.07.2010р. - 31.12.2010р. у сумі 1742 (одна тисяча сімсот сорок дві) гривні 40 копійок, та зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011р. - 31.12.2011р у сумі 4010,30 (чотири тисячі десять) гривень 30 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 11 вересня 2012 року в присутності представника позивача.
Повний текст постанови складено 14 вересня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.