Постанова від 13.09.2012 по справі 2а/0570/11042/2012

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11042/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дворникова М.С.

при секретарі Воловик Ю.В.,

за участі:

представника позивача: Атаманової В.М.,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Тельманівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 7037,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Тельманівський районний центр зайнятості, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 7037,97 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на порушення положень частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачем не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а саме, що вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 14 листопада 2005 року. Загальна сума виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю складає 7037,97 гривень. Відповідач у добровільному прядку суму виплаченої допомоги по безробіттю позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в розмірі 50 % заборгованості, мотивуючи тим, що в цьому правопорушенні є і провина позивача, а саме не повідомлення його про необхідність припинення підприємницької діяльності.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 14 листопада 2005 року виконавчим комітетом Тельманівської районної державної адміністрації, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_2 (а.с. 5-6).

Відповідачу з 06 квітня 2006 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. 28 березня 2007 року він був знятий з обліку на підставі абзацу 2 пп. 1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, що підтверджується витягом із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 (а.с. 17).

У заяві про надання статусу безробітного від 06 квітня 2006 року ОСОБА_2 зазначив, зокрема, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 15).

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, відповідач центр зайнятості не повідомляв.

За період знаходження на обліку у Тельманівському районному центрі зайнятості ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю у сумі 7037,97 гривень, що підтверджується реєстром персональних карток (а.с. 14).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до Тельманівському районному центрі зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Внаслідок цього йому було сплачено допомогу по безробіттю у період з 06 квітня 2006 року по 28 березня 2007 року в сумі 7037,97 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 6.14 розділу 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

На момент розгляду справи сума необґрунтовано виплаченої допомоги по безробіттю не була повернута відповідачем.

Твердження відповідача про неотримання ним прибутку від підприємницької діяльності, рівно як і прийняття ним рішення про припинення підприємницької діяльності 28.12.2005 року не приймаються судом, оскільки згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а відсутність чи наявність прибутку ніяким чином не впливає на статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Тельманівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 7037,97 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Тельманівського районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю у сумі 7037 (сім тисяч тридцять сім) гривень 97 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13 вересня 2012 року.

Повний текст постанови складений 18 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.

Попередній документ
26429083
Наступний документ
26429086
Інформація про рішення:
№ рішення: 26429085
№ справи: 2а/0570/11042/2012
Дата рішення: 13.09.2012
Дата публікації: 17.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі: