Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10451/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.,
за участю:
прокурора не з'явився,
представника позивача Арсентьєвої В.В.,
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальну суму 2005,15 грн.,-
Позивач, прокурор Волноваського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку у позивача і має недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., яку просив стягнути з відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні надав суду уточнення позовних вимог, та пояснив, що у зв'язку із частковою сплатою заборгованості по єдиному внеску сума позову складає 2005,15 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.
Прокурор та відповідач в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Причин неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надсилали.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі як платник єдиного внеску за № 05-06-11-1968, протягом 2011 року перебувала на спрощений системі оподаткування - єдиному податку.
Відповідачем складений та поданий звіт до територіального органу Пенсійного фонду України про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік на суму 4010,30 грн. (а.с. 9-10).
На суму недоїмки на підставі картки особового рахунку платника сформована вимога про сплату недоїмки від 04 квітня 2012 року №Ф-62, яку направлено на адресу відповідача (а.с. 8).
Між тим, вказану в ній суму сплачено не було.
Страхувальник сплатив суми єдиного внеску частково в сумі 2005,15 грн., про що свідчить картка особового рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, відповідно до якої загальна сума простроченої заборгованості (недоїмки) становить 2005,15 грн. (а.с. 19).
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Пунктом 2.3. вказаного Положення управлінню надано право, зокрема, стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Відповідно до п. 3 роз. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 25 вказаного Закону встановлені заходи впливу та стягнення в разі своєчасно не сплачених сум страхових внесків.
Відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Абзацом 6 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Суб'єктом владних повноважень на суму недоїмки, яка відображена в картці особового рахунку платника, правомірно сформовано вимогу про сплату боргу.
Виходячи з наведених вимог законодавства несплачена сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальну суму 2005,15 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік на суму 2005 (дві тисячі п'ять) гривень 15 копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 11 вересня 2012 року.
Повний текст постанови складений 14 вересня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.