Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9118/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.,
за участю:
представника позивача: Бєляй Ю.В.,
представника відповідача: Войтух Р.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності у розмірі 6692,44 гривень,
Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька (надалі - позивач, Пенсійний Фонд) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька (далі - відповідач, Фонд соціального страхування) про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності у розмірі 6692,44 гривень.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що Пенсійний фонд не зобов'язаний нести витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки ці витрати покладені на Фонд соціального страхування та невідшкодування таких сум порушує права Пенсійного Фонду.
Вказує на те, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 01.04.2001 року відшкодовують органам Пенсійного Фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії, зокрема, пенсії у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, відповідно до пункту 2 якого відшкодуванню, зокрема, підлягають суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Управлінням Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька була виплачена зазначена пенсія ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року в сумі 6692,44 гривень, але відповідачем не прийняті до відшкодування суми таких витрат.
Письмові заперечення в матеріалах справи відсутні.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, в письмових запереченнях вказав на безпідставність заявлених позовних вимог та зазначив, що потерпілі, не застраховані в Україні, за них не сплачувались страхові внески, тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням. Крім того сума, яку просить стягнути позивач, складається в тому числі з витрат по виплаті державної адресної допомоги, відшкодування якої не передбачене чинним законодавством. Аналогічний спір був розглянутий між тими ж сторонами тільки за попередні чотири місяці, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2012 року по справі № 2а/0570/3057/2012 Управлінню Пенсійного фонду було відмовлено в повному обсязі.
Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовної заяви відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Управлінням Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року нараховані суми, що підлягають відшкодуванню по виплаченим пенсіям у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та направлені на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідач відмовився підписати зазначені в акті витрати, зокрема, пов'язані з виплатою основного розміру пенсії по інвалідності, державної адресної допомоги, витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії та витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, сплачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, які знаходяться на території колишніх республік СРСР за межами України, на загальну суму 6692,44 гривень.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, згідно актів від 15.08.1973 року №37 та від 28.10.1988 року № б/н підтверджені нещасні випадки на виробництві стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5(а.с. 13, 16-17).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути суму витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 6692,44 гривень.
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний, зокрема, співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Статтею 25 вказаного Закону, яка регулює питання фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів, визначено, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Відповідно до ст. 7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення» розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Отже, двома органами - Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розроблено та затверджено нормативно-правовий акт, який визначає певний порядок відшкодування одним органом іншому понесених витрат на відповідні виплати.
Вказаний Порядок передбачає певну процедуру, яка передує відшкодуванню коштів та починається з взаємодії територіальних органів одного та другого фондів між собою, узгодженню певних питань, потім - Головних управлінь вказаних фондів, а закінчується відшкодуванням на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України понесених витрат шляхом перерахування відповідних коштів Пенсійному фонду, про що підписується відповідний акт (п. 7 й 8 Порядку).
Орган Пенсійного фонду України в даній справі звернувся з позовом про стягнення понесених ним витрат.
Згідно з п. 3 й 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094 (Зазначена постанова втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, якою затверджено, зокрема, перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Вказаний Перелік містить обставини, які пов'язує з виконанням потерпілим дій, роботи, трудових (посадових) обов'язків).
У спірних правовідносинах мають місце два різні види соціального страхування. На міждержавному рівні ці питання вирішені по різному: пенсія виплачується за місцем проживання, а відшкодування шкоди здійснюється за місцем отримання травми.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні, пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до п. 5 ст. 24 вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Вказані правила застосовуються для державного соціального страхування громадян України.
Посилання позивача на ч.2 ст.2, ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не є підставою для задоволення заявлених позовним вимог з огляду на те, що вказаними нормами врегульовані взаємовідносини між застрахованою особою і страховиками.
В межах спірних правовідносин такі відносини відсутні, оскільки як позивач, так і відповідач не є страховиками по відношенню до осіб, які отримали пошкодження здоров'я за межами держави. Виплата пенсії по інвалідності Пенсійним фондом України таким особам здійснюється на підставі ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» внаслідок прийняття на себе державою певних обов'язків, а не внаслідок виконання обов'язків страховика.
13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення підписана Угода, яка діє з часу її підписання, про що зазначено в ст. 13 даної Угоди. Угода підписана між 11 Державами, в тому числі Україною, Російською Федерацією, та Туркменістаном. Дана Угода є чинним міжнародним договором, предметом регулювання якого є виключно пенсійне забезпечення.
Статтею 1 Угоди передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД усі витрати, які пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає це пенсійне забезпечення.
Статті 5 й 6 Угоди визначають, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян.
Призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Обґрунтування позивачем своєї позиції положеннями Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням трудових обов'язків, підписаної 09 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, є безпідставним, оскільки вказана Угода регулює питання відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків. Питання ж виплати пенсій чи відшкодування витрат на пенсійне забезпечення нею не врегульовані.
Тобто, відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом - це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Відповідно до вказаних положень визнання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України відшкодувати останньому витрати - є безпідставним.
Суд зазначає, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2012 року по справі № 2а/0570/3057/2012 у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м.Донецька про стягнення неприйнятих до заліку сум , виплачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в розмірі 6430 грн. 29 коп. за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року було відмовлено в повному обсязі .
Дані обставини не підлягають доказуванню відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України, якою визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності у розмірі 6692,44 гривень не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимои Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності у розмірі 6692,44 гривень - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 серпня 2012 року.
Постанова складена у повному обсязі і підписана 17 серпня 2012 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.