01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.12.2008 № 24/54б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від ініціюючгог кредитора -не з'явився,
від кредитора - Воронцова О.В. - дов. б/н від 20.08.2008р
ліквідатор - Шевченко В.М.,
від боржника - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В."
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.09.2008
у справі № 24/54б
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Новація"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "ІМЕКА"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду міста Києва від 24.04.2008р. у справі №24/54-б (а.с.70-71), боржника - ТОВ “ІБК “ІМЕКА» визнано банкрутом на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2008р. у справі №24/54-б визнано кредитором ТОВ “ІБК “ІМЕКА» ТОВ з ІІ “Дока Україна Т.О.В.» з майновими вимогами в розмірі 537064,20 грн. (а.с.146-147).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2008р. у справі №24/54-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано банкрута ТОВ “ІБК “ІМЕКА», провадження у справі припинено (а.с.148-149).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ з ІІ “Дока Україна Т.О.В.» подало апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, в якій просить її скасувати на підставі ч.2 ст.40, ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відзиви на апеляційну скаргу сторони не надавали.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом
першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно з частиною 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.52 Закону, ТОВ ЮА “Новація» посилалося на те, що керівні органи боржника відсутні за його юридичною адресою.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006р. у справі № Б48/12-05.
Місцевий господарський суд наведенного не врахував, у зв'язку з чим, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів (а.с.66-68), помилково визнав їх достатніми для
встановлення факту відсутності боржника і у цьому зв'язку неправомірно прийняв
постанову від 24.04.2008р. у справі №24/54-б про визнання ТОВ “ІБК “ІМЕКА» банкрутом, хоча в довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.66) була зазначена адреса боржника, та виніс оскаржену ухвалу про затвердження ліквідаційного балансу і ліквідацію банкрута. Крім того, місцевим судом фактично не отримано від арбітражного керуючого Шевченко В.М. заяви про згоду бути ліквідатором боржника (а.с.55).
На підставі статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до.ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Виходячи з наведеного, враховуючи те, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, оскаржена ухвала про ліквідацію банкрута та постанова про визнання ТОВ “ІБК “ІМЕКА» банкрутом підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд для належного виконання п.3 ухвали господарського суду міста Києва від 16.04.2008р. по цій справі (а.с.1).
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова і ухвала суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись ст.ст.99, ч.2 ст.101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ТОВ “ІБК “ІМЕКА» частково задовольнити, ухвали господарського суду міста Києва від 18.09.2008р. у справі №24/54-б - скасувати.
Також на підставі ч.2 ст.101 ГПК України скасувати постанову господарського суду м.Києва від 24.04.2008р. по цій же справі.
Справу №24/54-б направити на розгляд до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
11.12.08 (відправлено)