10 квітня 2012 р. Справа № 2а-6220/11/1801
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 12.09.2011р. по справі № 2а-6220/11/1801
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не виконання посадовими особами Управління пенсійного фонду України в Білопільському районі, м. Білопілля вимог постанов Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 та № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при перерахунку розміру пенсії позивачу;
- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Білопільському районі, м. Білопілля здійснити перерахунок та провести виплату пенсії, позивачу, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 та № 1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум з 13.10.2010 року як визначено в постанові Білопільського районного суду м. Білопілля в справі за № 2-а-2712/2010 року.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 15.09.2011 року адміністративний позов за період 13.10.2010 року по 11.02.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 12.09.2011 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано дії відповідача щодо відмови в перерахунку, нарахуванні та виплаті пенсії позивачу згідно чинного законодавства неправомірними /протиправними/.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію відповідно до ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підвищенням її на 12% та в 3,5 рази у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 12 лютого 2011 року, за виключенням сум фактично проведеної виплати.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Білопільського районного суду Сумської області від 12.09.2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом першої інстанції не враховані приписи ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення Постанови КМУ N 894 від 13 липня 2004 року "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005р. "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанови уряду, якими встановлено підвищення до розміру пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", діяли на час виникнення спірних правовідносин та не були скасовані, тому підлягають застосуванню.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, і отримує пенсію, призначену Управлінням Пенсійного фонду України в Білопільського районі відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 з метою здійснення заходів щодо соціального захисту пенсіонерів збільшено з 1 вересня 2004 року на 12 відсотків пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, державної допомоги та сум індексацій), призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи": у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -540 гривень, II групи -500 гривень, III групи -467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -440 гривень, II групи -400 гривень, III групи -370 гривень.
Згідно п. 4 Постанови № 1293 вона набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Таким чином, постанови КМУ № 894 та № 1293 передбачали збільшення пенсій, які були призначені та виплачувались станом відповідно на 1 вересня 2004 року та на 1 січня 2006 року, за своїм правовим змістом щодо застосування мають одноразовий характер і фактично відносно позивача у 2004 та 2006 роках вже були виконані, що сторонами не оспорюється. Зміст постанов № 896 та № 1293 не передбачає повторного збільшення пенсії після призначення її нового розміру.
Крім того, згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
За конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27 грудня 2005 р. № 1293, яка встановлює мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи не нижчий ніж 500,00 грн., що істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Саме такий розмір пенсії був встановлений та виплачується позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області.
Отже, колегія суддів зазначає, що підстави для застосування до цього розміру пенсії положень постанов № 894 та № 1293 відсутні, оскільки це суперечить положенням п. 6 статті 92 Конституції України та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, застосування в теперішній час постанови № 1293 є безпідставним, оскільки вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2002 року № 1.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198,ст. 183-2, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області задовольнити.
Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 12.09.2011р. по справі № 2а-6220/11/1801 скасувати.
Прийняти нову постанову якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає в силу ч.10 ст.183-2 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.