06 березня 2012 р.Справа № 2027/2а-14476/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ГУМВС України в Харківській області Биковченко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 03.08.2011р. по справі № 2027/2а-14476/11
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про стягнення з ГУМВС України в Харківській області грошових коштів через невірне нарахування пенсії та відшкодування моральної шкоди,
26.07.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області грошових коштів через невірне нарахування пенсії та відшкодування моральної шкоди за період з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.08.2011 р. зазначений адміністративний позов залишено без розгляду.
ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 03.08.2011 р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника ГУМВС України в Харківській області, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної ухвали) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що підставою для залишення позову без розгляду за правилами ст. 100 КАС України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної ухвали) є відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду за наявності відповідної заяви особи, яка подала позов.
Згідно ст. 106 КАС України, у разі необхідності, до позовної заяви додається заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
З матеріалів справи встановлено, що позивач не вважає пропущеним строк звернення до суду та не подавав відповідну заяву про поновлення строку.
Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки через відсутність заяви про поновлення строку звернення до суду відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, позивач раніше звертався до Московського районного суду м. Харкова з аналогічним позовом до ГУПФУ в Харківській області (а.с. 9), але постановою Московського районного суду м. Харкова від 17 червня 2011 року по справі 2027/2а-3168/11 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, оскільки ГУПФУ в Харківській не є належним відповідачем по справі. При цьому, даний факт не було враховано судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позову без розгляду та не встановлено коли саме позивач звертався до суду з вказаним позовом, що необхідно для вирішення питання дотримання позивачем вимог ст. 99 КАС України.
Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 03.08.2011р. по справі № 2027/2а-14476/11 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про стягнення з ГУМВС України в Харківській області грошових коштів через невірне нарахування пенсії та відшкодування моральної шкоди направити до Московського районного суду м. Харкова для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т. С.