27 березня 2012 р.Справа № 1601/2а-7589/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011р. по справі № 1601/2а-7589/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавській області
про визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавській області, в якому просить:
- визнати дії відповідача неправомірними;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої їй державної допомоги по догляду за дітьми до досягненням ними трирічноговіку та сплатити недоплачену допомогу по догляду за дітьми до досягненням ними трирічного віку за період з 01.12.2009 року по день набрання рішення суду законної сили;
- стягнути з відповідача на її користь витрати по оплаті державного мита у розмірі 3,40 грн.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та Конституції України.
Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 11-12).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачу соціальної допомоги по нагляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснено відповідачем згідно чинного законодавства і проводяться виплати у повному обсязі, тому позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка відноситься до незастрахованих осіб, позивачці нараховується та виплачується допомога по догляду за дітьми до досягненням ними трирічного віку в розмірі 130,00 грн. на дитину, що підтверджується довідкою відповідача.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачка отримує державну допомогу по догляду за дітьми до досягненням ними трирічного віку, передбачену діючим законодавством України, яка згідно постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11.01.2007 № 13 та постанови Кабінету Міністрів України "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" від 16.01.2007 № 32.
Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 р. № 2811-Х 11 встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно ч. 1 ст. 1 вказаного закону встановлено, що громадянин України в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом на іншим законами України.
Вказаний Закон був змінений у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р." від 28.12.2007 р.№ 107. який набув чинності з 01.01.2008р.
Таким чином, згідно ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 грн. Внесені зміни не були предметом розгляду Конституційним Судом України.
Крім того, згідно п.3 Перехідних Положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму.
Відповідач діяв на підставі ст. 23 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" якою, встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для непрацездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 грн.
Дана норма не була оскаржена і не відмінена, тому у суду не має підстав для визнання дій відповідача неправомірними, оскільки відповідач діяв у межах та на підставі повноважень наданих законодавством, тобто соціальна допомога позивачці сплачувалась у повному обсязі у вказаний період.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001р. N 486/202/524/455/3370, зареєстрованим Мінюстом України 07.02.2001р. № 112/6400, затверджена Методика обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги.
Пунктом 1.5 даної методики визначений порядок обчислення сукупного доходу сім'ї при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України па 2009 рік", допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України па 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Згідно роз'яснень Міністерства фінансів України від 15.01.2009 року № 31-19010-3-8/187 цитрати, пов'язані з задоволенням судами позовних вимог заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, не враховані в Законі України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та в Законі України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Норми вказаних Законів «Про державний бюджет України» на відповідні роки неконституційними не визнані.
Тому, взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат, надання пільг та компенсацій згідно з цим Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України», які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивач отримувала зазначені виплати в розмірах, встановлених чинним законодавством, тому вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими , що задоволенню не підлягають.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до вимог 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011р. по справі № 1601/2а-7589/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Дюкарєва С.В. Русанова В.Б.