04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
04.10.2012 № 13/034-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників сторін:
позивача: Куліш О.О., довіреність № 10/00-289 від 29.05.2012 року,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився,
відповідача 3: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ"
на рішення господарського суду
Київської області від 18.06.2012 р.
у справі № 13/034-12 (суддя С.Ю.Наріжний)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Форум", м. Київ
до 1) Публічного акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів", м. Бориспіль
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ", м. Сімферополь
3) Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНСОЛЬ ЛТД", м. Сімферополь
про стягнення 18 855 942, 29 грн.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" до Публічного акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів", Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНСОЛЬ ЛТД" про стягнення солідарно заборгованість за кредитним договором № 0018/08/13 - КІ від 19.06.2008 року в сумі 18855942 грн. 29 коп., в тому числі: 14 573 794,51 грн. простроченої кредитної заборгованості, 2 728 426,41 грн. прострочених процентів по кредиту, 1 129 469,10 грн. - пені по кредиту, 172 297,43 грн. пені по процентам, 218 606,97 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 33 347,87 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2012 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області та прийняти нове про відмову у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ".
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
19.06.2008 p. між позивачем та відповідачем 3 було укладено кредитний договір №0018/08/13-КІ.
Згідно умов п. 1.1 договору позивач надає відповідачу 3 кредитні кошти для оплати по контракту № 2008.002 від 06.06.2008 року для придбання обладнання по виробництву збірного залізобетону по фінській технології в сумі 1 399 764 Євро.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредитні кошти надаються строком по 18 червня 2009 року, та підлягають поверненню позивачу одноразово наприкінці строку, згідно графіку погашення кредиту (Додаток 1 до Договору).
Пунктом 1.3 договору встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 13% (тринадцять) процентів річних. Додатковою угодою № 1 до Договору від 31.09.2008 року, встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 14% процентів річних. Додатковими угодами до договору № 2 від 18 червня 2009 року, № 3 від 16.07.2009 року, № 4 від 15.09.2009 року, № 5 від 19.05.2010 року, № 6 від 03.07.2010 року, №7 від 13.07.2010 року, № 8 від 05.08.2010 року, продовжено строк користування кредитними коштами до 04 лютого 2011 року, згідно встановленого нового графіку погашення кредиту (Додаток № 2 до Договору).
В забезпечення виконання відповідачем 3 зобов'язань за договором, було укладено договори поруки:
- № 0018/08/13-КІ-Р-1 від 19.06.2008 року, з відповідними змінами до нього, внесеними Додатковими угодами: № 1 від 18.06.2009 року, № 2 від 16.07.2009 року, № 3 від 15.09.2009 року, № 4 від 19.05.2010 року, № 5 від 03.07.2010 року, № 6 від 13.07.2010 року, №7 від 05.08.2010 року.
Поручителем за даним договором поруки виступає Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ ЕСТЕЙТ";
- № 0018/08/13-КІ-Р-2 від 19.06.2008 року, з відповідними змінами до нього, внесеними Додатковими угодами: № 1 від 18.06.2009 року, № 2 від 16.07.2009 року, №3 від 15.09.2009 року, № 4 від 19.05.2010 року, № 5 від 03.07.2010 року, № 6 від 13.07.2010 року, №7 від 05.08.2010 року. Поручителем за даним договором поруки виступає Закрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів", що змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів". Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.05.2011 року, державним реєстратором Бориспільської міської ради Київської області, № запису 13541050010000587, (далі - відповідач 1).
Відповідно до умов вищезазначених договорів поруки, з відповідними змінами до них, відповідач 1 та відповідач 2 поручаються перед позивачем за виконання відповідачем 3 своїх зобов'язань за договором, у повному обсязі, та зобов'язуються в разі невиконання/порушення відповідачем 3 своїх зобов'язань за договором погасити існуючу заборгованість за кредитом, а саме: суму кредиту, нараховані проценти, можливі штрафні санкції та інші платежі передбачені договором, у встановлений строк - до 04 лютого 2011 року.
Згідно п. 3.1 договорів поруки, у випадку невиконання зобов'язань по договору, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники, своїми грошовими коштами та всім своїм майном.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На виконання вимог п. 3.1.1 договору, на підставі заявки відповідача 3 від 20.06.2008 року позивачем було надано відповідачу 3 кредитні кошти в розмірі, зазначеному в п. 1.1. договору.
Судом встановлено, що надання позивачем кредитних коштів відповідачу 3 підтверджується меморіальним валютним ордером № 330264 від 20 червня 2008 року. Таким чином, позивачем було виконано свої зобов'язання перед відповідачем З за кредитним договором в повному обсязі та належним чином.
Відповідно до п. 3.3.2. договору відповідач 3 зобов'язаний не пізніше визначеного п. 1.2 договору строку (з відповідними змінами внесеними додатковими угодами до договору № 2 від 18 червня 2009 року, № 3 від 16.07.2009 року, № 4 від 15.09.2009 року, № 5 від 19.05.2010 року, № 6 від 03.07.2010 року, № 7 від 13.07.2010 року, № 8 від 05.08.2010 року, а саме - до 04 лютого 2011 року повернути позивачу суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами в порядку та строки передбачені договором.
Як встановлено судом в порушення умов договору відповідач 3 належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та проценти за користування кредитом позивачу не сплатив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 1 379 193,00 Євро по кредиту та 258 205,00 Євро по процентам по кредиту.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів, сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або процентів за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку позивача сума пені в розмірі 106 887,46 Євро за прострочення сплати кредиту та пеня в розмірі 16 305,39 Євро за прострочення сплати процентів по кредиту є обґрунтованими та підлягають стягненню.
Крім того, згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення кредиту складає 20687,90 Євро та за прострочення процентів по кредиту 3155,88 Євро. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Відповідно до офіційного курсу обміну валют встановленому Національним банком України, станом на 24.02.2012 року (10,5669 грн./1 Євро), загальний розмір заборгованості за Договором, в національній валюті України, становить 18 855 942 (вісімнадцять мільйонів вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 29 коп. (виходячи з наданого розрахунку заборгованості станом на 24.02.2012 року), з яких:
14 573 794,51 грн. - сума простроченої кредитної заборгованості;
2 728 426,41 грн. - сума прострочених процентів по кредиту;
1 129 469,10 грн. - пеня по кредиту;
172 297,43 грн. - пеня по процентам;
218 606,97 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту;
33 347,87 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.
В зв'язку з неповерненням кредиту у встановлений договором строк - 04.02.2011 року позивач звернувсь до відповідачів з вимогою № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року про погашення заборгованості за договором в строк до 24.02.2012 року. Зазначену вимогу отримано: відповідачем 1 - 31.01.2012 року, відповідачем 2 - 25.01.2012 року, відповідачем 3 - 25.01.2012 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Вимога залишена відповідачами без задоволення.
Твердження апелянта про припинення договорів поруки, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до умов договорів поруки, з відповідними змінами до них, внесеними додатковими угодами: № 1 від 18.06.2009 року, № 2 від 16.07.2009 року, № 3 від 15.09.2009 року, № 4 від 19.05.2010 року, № 5 від 03.07.2010 року, № 6 від 13.07.2010 року, № 7 від 05.08.2010 року, відповідачі поручились перед позивачем за належне виконання відповідачем 3 умов кредитного договору в визначеному в договорі порядку та строки.
Відповідно до п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Пунктом 4.1 договорів поруки, зокрема, передбачено, що порука припиняється якщо кредитором протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимогу до поручителя.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач 3 зобов'язувався повернути кредитні кошти у строк до 04.02.2011 року та сплачувати проценти за користування кредитними коштами за весь час користування в порядку передбаченому кредитним договором.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 3 умов кредитного договору та неповерненням кредитних коштів у встановлений строк - 04.02.2011 року, позивач 19.01.2012 року звернувсь до відповідачів з вимогою № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором в строк до 24.02.2012 року. Зазначену вимогу отримано: відповідачем 1 - 31.01.2012 року, відповідачем 2 25.01.2012 року, відповідачем 3 - 25.01.2012 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Твердження апелянта, що вимога позивача № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року за своїм змістом не містила вимоги до Відповідачів про погашення заборгованості за кредитним договором не приймаються судом до уваги оскільки з тексту вимоги позивача № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року вбачається, що адресована остання всім відповідачам по справі, як особам, що несуть солідарну відповідальність перед позивачем. В вимозі, зокрема, було викладено суть порушеного зобов'язання, розрахунок заборгованості та вимога до всіх відповідачів по справі про погашення заборгованості у встановлений термін.
Після настання встановленого в кредитному договорі строку погашення кредиту 04.02.2011 року, 08.02.2011 року позивач звернувсь до відповідачів з вимогами №166/4.6.3.1 до відповідача 1 та № 169/4.6.3.1 до відповідача 2 про погашення заборгованості, які було отримано відповідачами 22.02.2011 року та 18.02.2011 року відповідно.
Таким чином, позивачем було пред'явлено вимогу до всіх відповідачів по справі належним чином та в належні строки.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Київської області від 18.06.2012 року у справі № 13/034-12 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Київської області від 18.06.2012 року у справі № 13/034-12.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення господарського суду Київської області від 18.06.2012 року у справі № 13/034-12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ" - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Шапран В.В.