11 жовтня 2012 рокуСправа № 5002-29/2360-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воронцової Н.В.,
суддів Проценко О.І.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився - ТОВ "Бізнес консалтинг центр";
представник відповідача: не з'явився - Алупкінська міська рада;
представник третьої особи: не з'явився - ОСОБА_3;
представник третьої особи: ОСОБА_4, довіреність №1776 від 16.06.11р. - ОСОБА_5;
представник третьої особи: ОСОБА_6, довіреність №520 від 21.07.11р. - ОСОБА_5;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес консалтинг центр" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 01 серпня 2011 року у справі № 5002-29/2360-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес консалтинг центр"
до Алупкінської міської ради
треті особи: ОСОБА_3
ОСОБА_5
про визнання недійсним рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес консалтинг центр" звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача Алупкінської міської ради та просив суд визнати недійсним рішення 39-ї сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради від 30.12.2009 р. №19/5 про затвердження проекту землеустрою і передачі у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,07 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111970200:01:004:0192.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 02 червня 2011 року залучено в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -гр. ОСОБА_3.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 21 червня 2011 року залучено в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -гр. ОСОБА_5.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 серпня 2011 року (суддя Башилашвілі О.І.) у справі № 5002-29/2360-2011 відмовлено в задоволенні позову.
Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 у складі: головуючого судді: Євдокімова І. В., суддів Котлярової О. Л., Сікорської Н. І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес консалтинг центр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення та постанову попередніх судових інстанцій, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Постановою Вищого господарського суду України від 22 грудня 2011 року касаційну скаргу ТОВ "Бізнес консалтинг центр" задоволено частково. Постанову від 27.09.2011р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №5002-29/2360 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 січня 2012 року у справі №5002-29/2360 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес консалтинг центр" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Воронцової Н. В., суддів Фенько Т. П., Заплава Л. М.
Розпорядженням Заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2012 року, суддю Фенько Т. П., в зв'язку з відпусткою, замінено у складі колегії на суддю Проценко О. І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року у справі №5002-29/2360-2011 призначено судову будівельно -технічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням спеціаліста з геодезії і землеустрою ФОП ОСОБА_7 та в зв'язку з чим, провадження по справі було зупинено до отримання висновків експертизи.
Розпорядженням Заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2012 року, в зв'язку з відпусткою, суддю Заплаву Л. М. у складі колегії замінено на суддю Маслову З. Д.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2012 року, в зв'язку з поверненням до суду матеріали справи разом із висновком будівельно - технічної експертизи, провадження у справі було поновлено та справа призначена до розгляду на 11.10.2012р. о 10 год. 00 хв.
Також, вказаною ухвалою, було викликано в судове засідання експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Анісімову Т. І. та спеціаліста з геодезії і землеустрою ФОП ОСОБА_9, для дачі пояснень щодо проведеної експертизи.
Однак, 11.10.2012р. на адресу суду експертом Анісімовою Т. І. було спрямовано факсограмою письмові пояснення, в яких остання зазначила про неможливість забезпечення явки в засіданні суду, в зв'язку з участю в іншому судовому процесі.
Також, 09 жовтня 2012 року на адресу суду від представника Алупкінської міської ради надійшло клопотання, в якому останній просить перенести розгляд справи на наступне судове засідання, в зв'язку з його участю в розгляді інших справ.
В судове засідання, 11 жовтня 2012 року, з'явилися тільки повноважні представники третьої особи -гр. ОСОБА_5, які посилалися на неповну відповідь експерта на поставленні перед ним запитання, що були визначені судом в ухвалі від 01.03.2012р., а саме щодо факту накладення земельних ділянок, яка належала Приватному підприємству фірмі "Шарм" на підставі договору оренди від 30.03.2004р. за №14 та земельної ділянки, яка належить громадянці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки реєстраційний номер 3-349 від 01.03.2011р., одна на одну.
При цьому, на поставлене судом питання щодо необхідності проведення у справі повторної експертизи для дослідження вищевказаного факту, представники третьої особи -гр. ОСОБА_5, наполягали на її призначенні, а також заявили клопотання, яким просили врахувати при проведенні повторної експертизи дані земельного кадастру, в зв'язку з чим витребувати у Ялтинської філії ДП «Центр державного земельного кадастру»інформацію, щодо внесення даних в автоматизовану систему державного земельного кадастру, яка містить в собі площу та координати земельних ділянок, а саме: земельної ділянки, яка була передана в оренду Приватному підприємству фірмі "Шарм" та земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_3, з метою встановлення факту накладення меж однієї земельної ділянки на іншу.
Представники позивача, відповідача та третьої особи ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, ухвали суду від 10.09.2012р.
Колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх представників третьої особи та розглянувши матеріали справи, дійшла наступного висновку.
Як свідчать матеріали справи предметом спору у даній справі є рішення Алупкінської міської ради 39-ої чергової сесії 5-го скликання № 19/5 від 30.12.2009р. про затвердження проекту землеустрою і передачі у власність громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Передано у власність громадянці ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0, 0700 га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111970200:01:004:0192.
Заявляючи позовні вимоги про визнання вищевказаного рішення недійсним, позивач посилається на те, що він має безпосереднє право на отримання у користування земельної ділянки площею 2220 кв.м., частиною якої є земельна ділянка площею 0,07 га кадастровий номер 0111970200:01:004:0192, яка була передана у власність гр. ОСОБА_3 Адже, в силу положень статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, з переходом права власності на нерухоме майно до власника цього майна переходить і право користування земельною ділянкою, на якій перебуває це майно.
Так, як свідчать матеріали справи, 11.08.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес консалтинг центр" та Приватним підприємством фірмою "Шарм" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1-а, яке складається з приміщень: магазина літ. А, площею 58,3 кв.м., кафе-бар літ. Б, площею 47,7 кв.м., навіси літ. В, Д, Е, вбиральня літ. Ж, бесідки літ. З, И, К, Л, М, санвузол літ. Г, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10, та зареєстрований в реєстрі за № 1030. (а.с. 15, том 1).
Приватне підприємство фірма "Шарм", яке продало позивачу даний нерухомий об'єкт, для його розміщення та обслуговування, мало у користуванні на правах оренди - договір оренди землі від 30.03.2004р. №14, земельну ділянку площею 2220 кв.м., про що зазначено в частині другій пункті 1 договору купівлі-продажу від 11.08.2004р.
Враховуючи укладення з ПП фірмою "Шарм" договору купівлі продажу нерухомого майна від 11.08.2004р., позивач звернувся до Алупкінської міської ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яке було ним додатково документально обґрунтоване із зазначенням розміру земельної ділянки та її цільового призначення.
Проте, відповіді на подане клопотання позивачем так і отримано не було.
При цьому, 09.11.2010р. на підставі спірного рішення відповідача, громадянка ОСОБА_3 отримала Державний акт Серії ЯЛ №499188 на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га.
Таким чином, позивач стверджує, що громадянці ОСОБА_3 була передана у власність земельна ділянка, яка займає частину земельної ділянки площею 2220 кв.м., на якій знаходиться його домоволодіння, а саме нерухомі об'єкти - будівлі навісу та бесідки літери Е. 3. И. К, Л, М в Технічному паспорті БТІ та частина танцювального майданчика.
Водночас, у подальшому 01.03.2011р. між громадянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстраційний номер №3-349, за умовами якого ОСОБА_3 продала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0700 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111970200:01:004:0192 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
В свою чергу, гр. ОСОБА_5 посилаючись на лист Комунального підприємства "Алупкінське бюро технічної інвентаризації" від 18.02.2011р. б/н та Державний акт серії ЯЛ №499138, стверджує про відсутність на придбаній нею земельній ділянці площею 0,07 га будь - яких будівель чи споруд.
Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з пунктом 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення), якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, дані норми закону передбачають право нового власника нерухомості на користування земельною ділянкою, про захист якого і звернувся позивач з даним позовом до суду, в зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача таких об'єктів нерухомості, в даному випадку Приватного підприємства фірми "Шарм".
Отже, в даному випадку в предмет доказування у даній справі входить встановлення факту знаходження чи відсутності на земельній ділянці площею 0,07 га, яка була передана у власність гр. ОСОБА_3 на підставі спірного рішення ради, будь - яких будівель чи споруд, які можуть належати позивачу на підставі договору купівлі продажу від 11.08.2004р. Адже, як вже вказувалося вище, останній в силу норм ст. 377 ЦК України і 120 ЗК України має право на користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані ним об'єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Так, у відповідності до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року у справі №5002-29/2360-2011 призначено судову будівельно -технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено зокрема 4-те питання: Чи є накладення земельної ділянки, яка належала Приватному підприємству фірмі "Шарм" на підставі договору оренди від 30.03.2004р. за №14 та земельної ділянки, яка належить громадянці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки реєстраційний номер 3-349 від 01.03.2011р., одна на одну? Якщо є, то в якій площі (із складанням схематичного плану, креслень та інш.)?
В експертному висновку №853/854 від 26.07.2012р., експертом на це питання надана наступна відповідь: «Схема накладень земельних ділянок, яка належала Приватному підприємству фірмі "Шарм" на підставі договору оренди від 30.03.2004р. за №14 та земельної ділянки, яка належить громадянці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки реєстраційний номер 3-349 від 01.03.2011р., виконана інженером -геодезистом ОСОБА_7 Схематичний план накладень представлений у графічному додатку№3 (а. с. 117, том 2)».
Проте, судова колегія, дослідивши наявний в матеріалах справи висновок судової будівельно -технічної експертизи №853/854 від 26.07.2012р. зроблений за результатами дослідження вищевказаного питання, вважає його неповним та недостатньо якісним, з огляду на наступне.
Статтею 3 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Відповідно до пункту 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, висновок експерта складається з трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).
Відповідно до пункту 4.14 Інструкції, у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.
Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.
Опис процесу застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу осіб, які призначили експертизу (дослідження), можуть надаватись їм для ознайомлення.
Окрім того, вимоги щодо висновку судового експерта містяться також в частині 1 статті 42 ГПК України, якою передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Проте, наявний в матеріалах справи висновок судової будівельно- технічної експертизи таким вимогам не відповідає, адже зі змісту висновку даного на 4 питання, експертом не надана конкретна відповідь чи є накладення спірних земельних ділянок одна на одну, чи немає, а тільки зазначено посилання на додаток №3 до висновку - схематичний план накладень.
Тобто, фактично саме суд повинен самостійно проаналізувати схематичний план накладень та зробити висновок щодо наявності такого накладення, тоді як такий обов'язок покладався виключно на експерта, який на відміну від суду, володіє спеціальними знаннями в цій галузі.
Так, вичерпної відповіді на питання про накладення земельної ділянки, яка належала Приватному підприємству фірмі "Шарм" на підставі договору оренди від 30.03.2004р. за №14 та земельної ділянки, яка належить громадянці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки реєстраційний номер 3-349 від 01.03.2011р., одна на одну, експертом не надано, як і не вказано в якій площі є накладення. Відповіді на поставлене питання не має також і в дослідницькій частині експертного висновку, а також в поясненнях спеціаліста із геодезії та землеустрою ФОП ОСОБА_7 Крім того, на схематичному плані накладень представленого у графічному додатку №3 до висновку, також відсутні будь -які позначення щодо наявності чи відсутності накладень земельних ділянок та площі цих накладень.
Частиною 3 статті 42 ГПК України передбачено право господарського суду призначити повторну судову експертизу, у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта.
В пункті 9.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.98р. N 02-5/424 викладена наступна правова позиція: Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
Враховуючи, що наявний в матеріалах справи висновок судового експерта зроблений в рамках проведеної будівельно -технічної експертизи по 4-му питанню не містить детального опису проведеного дослідження спірних земельних ділянок, конкретних їх характеристик, висновку щодо наявності накладень спірних земельних ділянок одна на одну, площі цих накладень, що в свою чергу не дає суду можливості самостійно встановити вказаний факт, а також беручи до уваги, що такі недоліки експертного висновку не можуть буди усуненні шляхом одержання додаткових пояснень експерта в судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне, за власною ініціативою, призначити у справі додаткову будівельно -технічну експертизу з цього питання.
Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду від 11.11.1998р. № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Таким чином, суд вбачає наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, необхідних для повного, всестороннього та об'єктивного дослідження обставин справи з метою правильного вирішення даного господарського спору.
Разом з тим, колегія суддів керуючись виключно нормами чинного законодавства зазначає, що дані, які повинні бути встановлені за результатами судової будівельно -технічної експертизи по справі безпосередньо входять до предмета доказування та можуть бути встановлені тільки у ході проведення такої експертизи.
У відповідності до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Частиною 3 вказаної статті зазначено, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Таким чином, встановивши наявність при вирішенні господарського спору питань, що виникають і потребують спеціальних знань для їх з'ясування, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення по справі додаткової будівельно - технічної експертизи відповідно до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.05р. № 86/5).
З врахуванням викладеного, суд оцінивши обставини справи за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, визначає остаточне коло питань та експертну установу, якій буде доручено проведення судової будівельно - технічної експертизи.
Крім того, суд вважає необхідним наголосити на об'єктивності вибору експерта та відповідної експертної установи, якому згідно із Законом "Про внесення зміни до статті 41 Господарського процесуального кодексу України щодо призначення судових експертиз" від 11.02.2010 року № 1875-VI буде доручене проведення судової будівельно - технічної експертизи.
Відповідно до частини 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз (95000, АР Крим, вул. Чехова, 55-а) має ліцензію на проведення такого роду експертиз, а також відповідає вимогам закону, на підставі чого, зможе, на думку суду, кваліфіковано та професійно підійти до вирішення питання, що буде поставлене на вирішення експертизи.
Разом з тим, виходячи з вимог ст. 15 ЗУ "Про судову експертизу", Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.96 N710 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.
Таким чином, оскільки саме третьою особою гр. ОСОБА_5 було заявлено клопотання про призначення у справі будівельно технічної експертизи, колегія суддів покладає витрати з проведення додаткової судової експертизи на гр. ОСОБА_5
При цьому, колегія судів зауважує, що за положеннями ст.44, 49 ГПК України розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, проводиться за правилами розподілу судового збору.
Разом з тим, судова колегія задовольняє клопотання третьої особи гр. ОСОБА_5 про витребування у Ялтинській філії ДП ««Центр державного земельного кадастру»інформації, щодо внесення даних в автоматизовану систему державного земельного кадастру.
Відносно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на обставини, що склалися, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 42, пунктом 1 частини 2 статті 79, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Призначити по справі №5002-29/2360-2011 додаткову судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручити Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (95000, АР Крим, вул. Чехова, 55-а).
2. На вирішення експерта поставити наступне питання:
- Чи є накладення земельної ділянки, яка належала Приватному підприємству фірмі "Шарм" на підставі договору оренди від 30.03.2004р. за №14 та земельної ділянки, яка належить громадянці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки реєстраційний номер 3-349 від 01.03.2011р., одна на одну? Якщо є, то в якій площі (із складанням схематичного плану, креслень та інш.)?
3. Витребувати у Ялтинської філії ДП «Центр державного земельного кадастру»інформацію, щодо внесення даних в автоматизовану систему державного земельного кадастру, яка містить в собі площу та координати земельних ділянок, а саме: земельної ділянки, яка була передана в оренду Приватному підприємству фірмі "Шарм" на підставі договору оренди від 30.03.2004р. за №14 та земельної ділянки площею 0,07 га (кадастровий номер 0111970200:01:004:0192), яка була передана у власність ОСОБА_3 на підставі рішення Алупкінської міської ради 39-ої чергової сесії 5-го скликання №19/5 від 30.12.2009р.
4. Зобов'язати сторін по справі надати експерту, за його вимогою, необхідні документи для проведення експертизи.
5. Зобов'язати сторін забезпечити безперешкодний доступ експерта до об'єкту дослідження.
6. Витрати з проведення експертизи віднести на третю особу ОСОБА_5
7. Попередити експерта про кримінальну відповідальність згідно зі статями 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку чи відмову від надання висновку без поважних причин.
8. Після проведення експертизи матеріали справи разом з висновком підлягають поверненню до Севастопольського апеляційного господарського суду.
9. Зупинити провадження по справі до завершення додаткової судової будівельно -технічної експертизи.
10. Матеріали справи №5002-29/2360-2011 направити до Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95000, АР Крим, вул. Чехова, 55-а).
Головуючий суддя Н.В. Воронцова
Судді О.І. Проценко
З.Д. Маслова