33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 жовтня 2012 року Справа № 9/125/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Олексюк Г.Є. ,
судді Сініцина Л.М.
при секретарі: Юрчук Ю.М.
за участю представників сторін:
позивача: Твердохліб Л.Л., довіреність в справі, Смик Л.М., довіреність в справі
відповідача: не з'явився
третьої особи: ОСОБА_3, довіреність в справі, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Вінницької області від 15.06.12 р.
у справі № 9/125/2011/5003 (суддя Балтак О.О. )
за позовом Барська районна спілка споживчих товариств
до Барська міська рада Вінницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4
про визнання недійсними рішень Барської міської ради
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 1185845G02.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року у справі №9/125/2011/5003 внесено зміни до складу колегії суддів відповідно до затверджених складів колегій. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Сініцина Л.М.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.06.2012 року у справі №9/125/2011/5003 позов Барської районної спілки споживчих товариств до Барської міської ради про визнання недійсними рішення Барської міської ради задоволено.
Визнано недійсним рішення 19 сесії 5 скликання Барської міської ради від 20.11.07р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (АДРЕСА_1) та яким надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 за цією ж адресою земельну ділянку загальною площею 0,0045 га в оренду терміном на 3 роки для комерційної діяльності за рахунок земель запасу".
Визнано недійсним рішення 35 сесії 5 скликання Барської міської ради від 17.03.2009р. "Про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції двох зблокованих МАФ під капітальну забудову, яка буде використовуватися під магазин продовольчої групи товарів, за адресою: АДРЕСА_1".
Визнано недійсним рішення 53 (позачергової) сесії 5 скликання Барської міської ради від 30.06.10р. "Про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 договору оренди земельної ділянки площею 0,0045 га в АДРЕСА_1 для обслуговування нерухомого майна терміном на п'ять років".
Визнано недійсним рішення 30 сесії 5 скликання Барської міської ради від 24.11.2008р. "Про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 юридичної адреси на об'єкт торгівлі, а саме: АДРЕСА_1.
Стягнуто з Барської міської ради на користь Барської районної спілки споживчих товариств 340,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита; 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Барська райспоживспілка користується земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею і оспорювані рішення прийняті міською радою суперечать п.п. а), б) ст. 141 Земельного кодексу України, якою передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України.
Барська райспоживспілка не відмовлялась від земельної ділянки площею 45 кв.м. по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 і ця земельна ділянка не була вилучена міськрадою у райспоживспілки.
У висновку судової будівельно-технічної експертизи зазначено, що на земельних ділянках переданих в користування (оренду) СТ "Ринокторг" не знаходилася земельна ділянка площею 0,0045 га по АДРЕСА_1. Вказана ділянка обмежувалася земельною ділянкою, площею 0,2815 га.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити провадження по справі №9/125/2011/5003, припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення 19 сесії 5 скликання Барської міської ради від 20.11.07р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (АДРЕСА_1) (в частині п.п.1,3); в частині визнання недійсним рішення 30 сесії 5 скликання Барської міської ради від 24.11.2008р. "Про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 юридичної адреси на об'єкт торгівлі, а саме: АДРЕСА_1, в частині визнання недійсним рішення Барської міської ради 35 сесії 5 скликання від 17.03.2009р. "Про надання фізичній особі-підприємця ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції двох зблокованих МАФ під капітальну забудову, яка буде використовуватись під магазин продовольчої групи товарів за адресою: АДРЕСА_1"та скасувати оскаржене рішення в частині задоволення про визнання недійсними рішень Барської міської ради 19 сесії 5 скликання від 20.11.2007р. (в частині п.2 передачі земельної ділянки в оренду), 53 сесії 5 скликання від 30.06.2010р. "Про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 договору оренди земельної ділянки площею 0,0045 га в АДРЕСА_1 для обслуговування нерухомого майна терміном на 5 років.
Мотивуючи апеляційну скаргу, третя особа на стороні відповідача зазначає, що рішення прийняте внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник в обґрунтування апеляційної зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що всупереч нормам процесуального права не було зроблено судом першої інстанції.
Позивач посилається як на доказ, що йому стало відомо про порушення його права на позовну заяву ФОП ОСОБА_4 та лист суду про направлення зазначеного позову, однак в матеріалах справи наявні докази, що в лютому місяці 2008р. ОСОБА_4 уклала договір на виконання робіт на підставі наказу про визначення відповідального за проведення робіт, ліцензії на проведення відповідного виду робіт та розпочались роботи по встановленню МАФ. Отже, позивач якщо б земельна ділянка дійсно перебувала в його користуванні, а не у користуванні ТОВ "Ринокторг" не міг не знати, що на його земельній ділянці проводяться будівельні роботи.
В зв'язку з відсутністю рішення 4 сесії 22 скликання Барської міської ради від 18.05.1995р. про передачу в постійне користування земельної ділянки відповідно до вимог закону відсутні і підстави для видачі державного акту на право постійного користування. Теж саме стосується і змін, щодо зменшення площі земельної ділянки, оскільки рішення Барської міської ради 4 сесії 4 скликання від 19.10.2002р. не приймалось.
Крім того, ЗК України в редакції 2001р., який діяв на час внесення змін до державного акта на право постійного користування землею та "Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею", затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. №543 на відміну від "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)", в редакції наказу Держкомзему України від 15.04.1993р. №28 вже не передбачали внесення змін до державного акту на право постійного користування землею.
Скаржник зазначає, що судове рішення в частині визнання недійсним рішення 53 сесії 5 скликання 30.06.2010р. "Про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 договору оренди земельної ділянки площею 0,0045 га в АДРЕСА_1 для обслуговування нерухомого майна терміном на 5 років є передчасним, оскільки на час прийняття даного рішення договір від 19.02.2008р. не був визнаний у встановленому порядку недійсним.
У письмовому відзиві №168 від 03.09.2012р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи, що суд першої інстанції обґрунтовано, повно і всебічно дослідив матеріали справи, а рішення відповідає чинному законодавству та зібраним доказам, з підстав викладених у відзиві.
У письмовому відзиві від 28.09.2012р. №1510 на апеляційну скаргу відповідач підтримав її доводи.
Третя особа (скаржник) та її представник в судовому засіданні 10.10.12р. підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції від 15.06.2012р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просять його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.
Представники позивача в судовому засіданні 10.10.12р. заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції від 15.06.2012р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання 10.10.12р. не з'явився, однак у своєму відзиві від 28.09.2012р. №1510 на апеляційну скаргу просив розглядати справу без його участі.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників третьої особи та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області у справі №9/125/2011/5003 від 15.06.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26 липня 1995 р. Барська міська рада видала Барській райспоживспілці Державний акт серії 11-ВН № 000301 на право постійного користування землею колгоспного ринку Барської РСС по АДРЕСА_1. Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46. Також, затверджено існуючі межі та площу колгоспного ринку райспоживспілки - 0.90 га., а в послідуючому до Державного акту на право постійного користування землею внесені зміни на 0.6694 га. (а.с.15-18 т.1).
Відповідно до п.п. 5, 7 ст. 17 Закону України "Про споживчу кооперацію": "Забороняється втручання в фінансово-господарську та іншу діяльність споживчих товариств, спілок та їх підприємств, установ і організацій збоку органів державної влади" і цим же законом держава гарантує додержання прав і законних інтересів споживчої кооперації та її членів (п. 1 ст. 17).
У висновку Барського районного відділу земельних ресурсів за вих. №01-90/1649 від 31.10.2007р. зазначено, що розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що передбачається для передачі в оренду гр. ОСОБА_4 для комерційної діяльності (для обслуговування торгівельного кіоску) загальною площею 0,0045 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Барський районний відділ земельних ресурсів погоджує її та вважає за можливе надати вказану земельну ділянку в оренду для комерційної діяльності. Обмеження та обтяження земельної ділянки відсутні (а.с.46 т.1).
Враховуючи наведене, рішенням Барської міської ради 19 сесії 58 скликання 20.11.2007р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що передбачається для передачі в оренду гр. ОСОБА_4, надано земельну ділянку загальною площею 0,0045 га в оренду терміном на три роки (а.с.21 т.1).
19 лютого 2008р. Барською міською радою надано в оренду ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0045 га за адресою АДРЕСА_1 (а.с.49-50 т.1).
24.11.2008р. рішенням Барської міської ради 30 сесії 5 скликання гр. ОСОБА_4 надано об'єкту торгівлі юридичну адресу - АДРЕСА_1-У (а.с.24 т.1).
17.03.2009р. рішенням Барської міської ради 35 сесії 5 скликання надано дозвіл ПП ОСОБА_4 на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції двох зблокованих МАФ під капітальну забудову, яка буде використовуватись під магазин продовольчої групи товарів, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23 т.1).
30.06.2010р. рішенням Барської міської ради 53 (позачергової) сесії 5 скликання поновлено гр. ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років (а.с.45 т.1).
30.06.2010 року між Барською міською радою та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0045 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.53-54 т.1).
За приписами ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції від 20.06.2007р.) (далі - Кодекс) підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Кодексу припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Докази, що позивач добровільно відмовився від земельної ділянки площею 45 кв. м. по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 і ця земельна ділянка була вилучена міськрадою у райспоживспілки, відсутні.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 Кодексу земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної і комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади й органів місцевого самоврядування.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 зазначеного Кодексу надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази щодо вилучення Барською міською радою земельної ділянки у Барської райспоживспілки наданої на підставі Державного Акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВН № 000301 від 26.07.1995 року колгоспному ринку Барської РСС, як і відсутні докази добровільної відмови Барської райспоживспілки від права постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно ст. 152 Земельного кодексу України, права землекористувача охороняються законом, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК України).
Твердження відповідача та третьої особи, що позивачем не доведено того, що земельна ділянка, яка надана Барською міською радою в оренду ОСОБА_4 в м. Бар по АДРЕСА_1, та якої стосуються оскаржувані рішення, входить до площі земельної ділянки, визначеної в Держаному акті на право постійного користування землею серії ІІ-ВН № 000301 від 26.07.1995 р. спростовується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2421 від 28.04.12 р. (а.с.93-100 т.2). В зазначеному висновку судовим експертом за результатами проведених досліджень встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0045 га із наданою їй юридичною адресою (АДРЕСА_1) передана в користування згідно рішення Барської міської ради від 20.11.07 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, розташована на земельній ділянці, площа, межі та конфігурація якої зазначена в державному акті на право постійного користування землею серії II - ВН № 000301, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 46, виданого 26.07.1995 р.
Також, експертом досліджено, що до складу земельної ділянки, площа межі та конфігурація якої зазначена в державному акті на право постійного користування землею серії ІІ-ВН №000301 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №46 виданого 26.07.1995р. входили земельні ділянки передані в користування (оренду) СТ «Ринокторг» площами 0,2815га, 0,0260га, 0,0260га. 0,0929га. розташовані у м. Бар по АДРЕСА_1 (договори оренди землі від 04.07.2006р. №040610100031, від 22.06.2006р. №040610100028, від 02.06.2006р. №040610100013, від 02.06.2006р. №040610100014, від 02.06.2006р. №040610100015). Окрім того, в ході проведення дослідження, при ознайомленні із документами, наданими для проведення дослідження встановлено, що строк договорів оренди від 04.07.2006 р. № 040610100031, від 22.06.06 р. № 040610100028, від 02.06.2006 р. № 040610100013, від 02.06.06 р. № 040610100014, від 02.06.06 р. № 040610100015 про передачу в користування (оренду) СТ "Ринокторг" земельних ділянок, площами 0,0033 га., 0,0929 га., 0,0260 га., 0,0260 га., 0,2815 га. закінчився 31.12.2006 р.
Поряд з цим, у висновку зазначено, що на земельних ділянках переданих в користування (оренду) СТ «Ринокторг» не знаходилася земельна ділянка площею 0,0045 га по АДРЕСА_1. Вказана ділянка обмежувалася земельною ділянкою, площею 0,2815 га..
У довідці відділу Держкомзему у Барському районі Вінницької області за вих. №02-47/1665 від 12.08.2011р. зазначено, що капітальна будівля ОСОБА_4, якій присвоєна адреса АДРЕСА_1 розташована на земельній ділянці. що належить колгоспному ринку Барської РСС на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ВН №000301 (а.с.23 т.2).
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Барська райспоживспілка правомірно користується земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею і оспорювані рішення прийняті міською радою суперечать п.п. а), б) ст. 141 Земельного кодексу України, якою передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України.
Згідно п. 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час вирішення однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Пункт 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вказує, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Так, рішенням господарського суду Вінницької області №6/11-10 від 09.07.2010р. Барській міській раді у позові до Барської районної спілки споживчих товариств за участю КП "Барського міського ринку" про звільнення земельної ділянки відмовлено (а.с.19-20 т.1). Вказане рішення набрало законної сили.
Даним рішенням встановлено, що Барська районна спілка споживчих товариств діє на підставі Статуту (Нова редакція), зареєстрованого Державним реєстратором 8.06.2007 р., є юридичною особою, здійснює господарську та іншу діяльність .
Барський Центральний колгоспний ринок був переданий від Міністерства торгівлі УРСР у відання Барської райспоживспілки на підставі Постанови ЦК України КПРС і РМ СРСР від 26.02.1978 р. №265 " Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків", Постанови ЦК України КПУ і РМ УРСР від 14.04.1987 р. № 124, Постанови Вінницької обласної спілки споживчих товариств від 14.10.1988 №250 "Про вдосконалення структури управління колгоспними ринками".
На підставі рекомендацій вказаних актів Барська райспоживспілка надала Барському Центральному Колгоспному ринку статус структурного підрозділу в складі Барської райспоживспілки і 27.12.1988 року затвердила "Положення про колгоспний ринок Барської РСС", на підставі якого він діяв до 30.12.2008 р.
30.12.2008 р. постановою правління Барської РСС № 58-р. затверджено Положення відокремленого підрозділу "Колгоспний ринок Барської РСС".
З 07.10.2009 р. Колгоспний ринок Барської РСС зареєстровано як відокремлений підрозділ Барської РСС без права юридичної особи, що стверджується Довідкою з ЄДРПОУ АБ № 194201 (а.с. 107) та витягом з Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців сер. АД № 327504.
Вказані обставини стверджуються доказами: Державним Актом на право постійного користування землею сер. ІІ-ВН № 000301 від 25.07.1995, Актом безоплатного приймання - передачі Барського центрального колгоспного ринку Вінницької області системи споживкооперації від 21.12.1986р., Постановами правління Облспоживспілки №196 від 12.06.1987, №250 від 14.10.1988р., Актом приймання-передачі колгоспних ринків, розміщених на території Барського району від 27.12.1988 р., Технічною документацією по встановленню меж і видачі державного акту на право постійного користування землею Колгоспному ринку Барської РСС Барського району Вінницької області. Положенням про колгоспний ринок Барської РСС, затвердженим 27.12.1988 р., Положенням відокремленого підрозділу "Колгоспний ринок Барської РСС", затвердженим 30.12.2008 р., Статутом Барської Ррайонної спілки споживчих товариств.
Тобто, даним судовим рішенням встановлено, що відповідач правомірно здійснює користування земельною ділянкою.
Враховуючи в сукупності докази наявні в матеріалах справи, вищевикладені обставини, судова колегія прийшла до висновку, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає та реалізовується на підставах та в порядку визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення прав на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством, чого міська рада не зробила.
Відповідно до п.п. 5,7 ст. 17 Закону України "Про споживчу кооперацію", забороняється втручання в фінансово-господарську діяльність споживчих товариств, спілок та їх підприємств, установ і організацій з боку органів державної влади і цим же законом Держава гарантує додержання прав і законних інтересів споживчої кооперації та її членів (п.1 ст.17).
Приймаючи оспорювані рішення, Барська міська рада не погодила їх з позивачем, чим порушила п.5 ст. 17 Закону України "Про споживчу кооперацію", згідно якого рішення органів державної виконавчої влади, що зачіпають інтереси споживчої кооперації, приймаються після попереднього погодження з відповідними кооперативними організаціями.
А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення спірними рішеннями міської ради прав позивача як землекористувача.
Позивачем до позовної заяви додано заяву № 133 від 11.07.11 р., в якій останній просить суд поновити Барській районній спілці споживчих товариств строк позовної давності для скасування рішення 19 сесії 5 скликання Барської міської ради від 20.11.07 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (АДРЕСА_1) та яким надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 за цією ж адресою земельну ділянку загальною площею 0,0045 га в оренду терміном на 3 роки для комерційної діяльності за рахунок земель запасу. Пропущення строку позивач обгрунтовує тим, що 29 січня 2011 р. райспоживспілка отримала від Барського районного суду Вінницької області копію позовної заяви ОСОБА_4 до Барської райспоживспілки про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою в м.Бар по АДРЕСА_1, з якої дізналася, що Барська міська рада ще в 2007, 2008, 2009, 2010 роках приймала рішення, які порушують законні права та інтереси Барської районної спілки споживчих товариств, в постійному користуванні якої знаходиться земельна ділянка по АДРЕСА_1.
Третьою особою 16.08.11р. подано заяву про застосування строків позовної давності (а.с.1,т.2).
За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В силу ч. 3, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивач вважає, що про порушення свого права як землекористувача дізнався з 29.01.2011р., тобто після отримання позовної заяви ОСОБА_4, яка зверталась до Барського районного суду Вінницької області з позовом до Барської районної спілки споживчих товариств про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (а.с.27-28,а.с.29,т.1).
За приписами ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.
Судом долучено у відповідності п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" до матеріалів справи копію листа Барської районної спілки споживчих товариств до прокуратури Барського району від 12.07.2010 року №203, з якого вбачається, що 12.07.2010 року Барська районна спілка споживчих товариств зверталась листом до прокурора Барського району, щодо перевірки законності будівництва ОСОБА_4 магазину на частині території, яка їй не належить (а.с.125,т.3).
Отже, право на звернення позивача до суду за захистом його прав виникло не з 29.01.2011 року , а з 12.07.2010р. і припиняється 12.07.2013р.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про визнання недійсними рішень Барської міської ради 14.07.11р., що підтверджується відміткою канцелярії на першій сторінці позовної заяви (а.с.3-6,т.1). Тобто, позивач звернувся до суду за захистом свого права в межах строків позовної давності.
Окрім того, судова колегія вважає необгрунтованими доводи апелянта, щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення 19 сесії 5 скликання Барської міської ради від 20.11.07р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (АДРЕСА_1) (в частині п.п.1,3); в частині визнання недійсним рішення 30 сесії 5 скликання Барської міської ради від 24.11.2008р. "Про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 юридичної адреси на об'єкт торгівлі, а саме: АДРЕСА_1, в частині визнання недійсним рішення Барської міської ради 35 сесії 5 скликання від 17.03.2009р. "Про надання фізичній особі-підприємця ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції двох зблокованих МАФ під капітальну забудову, яка буде використовуватись під магазин продовольчої групи товарів за адресою: АДРЕСА_1", підлягає припиненю відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки це є публічно-правові відносини у яких держава та територіальні громади через свої органи бере участь з метою реалізації владних повноважень, виходячи з наступного.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Земельні відносини поділяються на публічні і приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).
Рада у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебувала у її власності, Рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. (Така правова позиція зазначена у Постанові Верховного суду України від 27.04.2010р.) ( а.с.146-а.с.150 т.2).
У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносинам (Барської районної спілки споживчих товариств) іншому (Барської міської ради), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
За приписами п.п.1.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року N 6 (із змінами т а доповненнями) (далі - Постанова) з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок грунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
Отже, враховуючи вищевикладене, земельні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, мають приватноправовий характер, тобто врегульовані нормами цивільного та господарського права і пов'язані із здійсненням сторонами цивільних прав на земельні ділянки на засадах рівності, а тому справа у спорі щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення 19 сесії 5 скликання Барської міської ради від 20.11.07р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (АДРЕСА_1) (в частині п.п.1,3); в частині визнання недійсним рішення 30 сесії 5 скликання Барської міської ради від 24.11.2008р. "Про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 юридичної адреси на об'єкт торгівлі, а саме: АДРЕСА_1, в частині визнання недійсним рішення Барської міської ради 35 сесії 5 скликання від 17.03.2009р. "Про надання фізичній особі-підприємця ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції двох зблокованих МАФ під капітальну забудову, яка буде використовуватись під магазин продовольчої групи товарів за адресою: АДРЕСА_1" підвідомча господарському суду.
З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 15.06.2012 року по справі №9/125/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
3. Справу повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.