01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"25" вересня 2012 р. Справа № 10/066-12
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 10/066-12
за позовом фізичної особи -підприємця Сорочук Олени Миколаївни, м. Київ;
до 1. Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області,
с.Семиполки Броварського району;
2. державного підприємства Міністерства оборони України
«Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква;
про визнання договору оренди дійсним та примусове виселення з приміщення
Представники сторін:
від позивача: Сорочук О.М., підприємець, паспорт СК 470738 від 24.01.1997р.;
Шкварко А.В., довіреність № 2130 від 27.07.2012р.;
від відповідачів: не з'явились.
обставини справи:
До господарського суду Київської області звернулась з позовом фізична особа -підприємець Сорочук Олена Миколаївна (надалі -позивач) до Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області (надалі -відповідач 1) та державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (надалі -відповідач 2) про визнання договору оренди дійсним та примусове виселення з приміщення.
Ухвалою від 16.07.2012р. суд порушив провадження у справі № 10/066-12 та призначив її розгляд на 02.08.2012р.
В судовому засіданні від 02.08.2012р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача 1 усно визнав позовні вимоги, позов просив задовольнити, проте будь-яких письмових пояснень по суті спору або відзив на позов не надав.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.07.2012р. не виконав.
Ухвалою від 02.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 21.08.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача 2, неподанням витребуваних доказів та необхідність витребування нових доказів у справі.
Присутній у судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить зобов'язати ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»примусово виселитись з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Київська область Броварський район в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, загальною площею 153 кв. м.
Представник відповідача 1 частково надав витребувані ухвалою суду від 02.08.2012р. документи.
Представник відповідача 2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він отримав довіреність на ведення даної справи лише 20.08.2012р. та в нього відсутня копія позовної заяви.
Крім того, відповідач 2 не виконав вимоги ухвали від 02.08.2012р. та не подав витребувані судом документи, в тому числі відзив на позов.
Ухвалою від 21.08.2012р. суд відклав розгляд справи на 11.09.2012р., у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у поновному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, витребувані ухвалою суду від 21.08.2012р. документи не надали.
Через загальний відділ господарського суду від відповідача 2 надійшло клопотання № 615 від 10.09.2012р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника.
Про поважні причини неявки у судове засідання представника відповідача 1 господарський суд не повідомлений.
Також, представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в порядку ст. 69 ГПК України, про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою від 11.09.2012р. суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 25.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідачів та неподанням витребуваних доказів.
Присутні у судовому засіданні 25.09.2012р. позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням раніше поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідачі у засідання суду черговий раз не з'явились, витребувані ухвалою суду від 11.09.2012р. документи не надали та не надіслали. При цьому, від Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області надійшов лист від 24.09.2012р. за № 958, в якому остання позов визнає та повідомляє про неможливість участі її представника у судовому засіданні.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача 2 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, а, згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений відповідним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
На підставі рішення конкурсної комісії з питань оренди об'єктів нерухомого майна та земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села Семиполки Броварського району, оформленого протоколом № 01 від 15 травня 2012 року, між позивачем (за договором -орендар) та відповідачем 1 (за договором -орендодавець) було укладено Договір оренди № 01-06/12 частини нежитлового приміщення в/м села Семиполки вул. Гвардійська, 55 від 13 червня 2012 року.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський район, в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, загальною площею 153 кв. м. Зазначене майно орендар використовує для організації магазину із продажем продовольчих та промислових товарів.
Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном, у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1).
У пункті 9.1. встановлено, що цей договір діє з 13 червня 2012 року по 12 травня 2015 року.
Проте, як вказує позивач, він не має можливості використовувати орендоване приміщення за адресою: Київська обл., Броварський район, в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, загальною площею 153 кв. м., за призначенням, оскільки на даний час у вказаному приміщенні перебуває державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про виселення зазначеного підприємства.
Однак, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підтвердження права комунальної власності територіальної громади села Семиполки Броварського району на нежитлову будівлю, розміщену за адресою: Київська обл., Броварський район, в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, відповідачем 1 до справи надано рішення Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області № 884 від 29 грудня 2008 року, яким затверджені акти комісії з прийняття-передачі житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення від 11.11.2008р. щодо безоплатного прийняття в комунальну власність територіальної громади села Семиполки житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення військового містечка № 1 села Семиполки Броварського району Київської області в кількості 15 об'єктів з балансу Київського КЕУ. У п. 2 даного рішення вказано, що з дня затвердження актів комісії з прийняття-передачі зазначені об'єкти інфраструктури вважати власністю територіальної громади села Семиполки Броварського району Київської області.
Приписами чистини першої статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Частинами першою та четвертою статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Проте, в порушення вимог чинного законодавства відповідачем 1 державна реєстрація права комунальної власності на нежитлову будівлю, розміщену за адресою: Київська обл., Броварський район, в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, станом на день розгляду справи не проведена.
Крім того, пп. 6.1.1. Договору оренди № 01-06/12 частини нежитлового приміщення в/м села Семиполки вул. Гвардійська, 55 від 13 червня 2012 року передбачено, що орендодавець (відповідач 1) зобов'язується передати орендарю (позивач) майно, згідно з розділом 2 договору по акту приймання-передачі, який підписується одночасно з договором.
Однак, сторонами до матеріалів справи надано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення в користування згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012р., який свідчить про передачу приміщення загальною площею 35 кв. м. ФОП Сандуленко Ірині Василівні, хоча вказаний акт підписаний від орендаря Сорочук О.М., тобто позивачем.
Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором наймом.
Отже, сторонами не надано належних доказів, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, що підтверджують передачу орендованого за адресою: Київська обл., Броварський район, в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, приміщення загальною площею 153 кв. м., позивачу у найм та у відповідності з умовами договору (пп. 6.1.1.).
Також, позивач посилається на те, що відповідач 2 незаконно займає приміщення за адресою: Київська обл., Броварський район, в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, загальною площею 153 кв. м.
Натомість, до матеріалів справи надано Договір оренди № 01-12/09 частини приміщення від 01 грудня 2009 року, укладений між Семиполківською сільською радою (орендодавець) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(орендар), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в будівлі магазину (інв.. № 55), що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, військове містечко Семиполки, вул. Гвардійська, 55, загальною площею 153 кв. м. Зазначене майно орендар використовує для організації магазину із продажем товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном, у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1).
У пункті 9.1. встановлено, що цей договір діє з 01 грудня 2009 року по 01 грудня 2012 року.
На виконання умов Договору оренди № 01-12/09 від 01 грудня 2009 року, між Семиполківською сільською радою (орендодавець) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(орендар) був підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення в користування згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01 грудня 2009р. Оригінал зазначеного акту був представлений для огляду суду відповідачем 1.
При цьому, під час розгляду справи відповідач 1 посилався на те, що Договір оренди № 01-12/09 частини приміщення від 01 грудня 2009 року є розірваним, про що свідчить виправлення у п. 9.1. договору, яким встановлено, що договір діє по 01 листопада 2011 року включно, та лист від 06.06.2012р. № 439 «Про розірвання договору оренди № 01-12/09 частини нежитлового приміщення по вулиці Гвардійській буд. 55 в/м Семиполки».
Суд оглянув оригінал примірника Договору оренди № 01-12/09 від 01 грудня 2009 року, який належить орендарю -Семиполківській сільській раді, в якому дійсно міститься виправлення щодо строку дії вказаного договору оренди. Однак, виправлення у п. 9.1. договору не може бути прийнято в якості належного доказу розірвання договору, оскільки дане виправлення, скріплено лише печаткою орендодавця та підписом сільського голови, а щодо підпису на договорі іншої особи, яка, за твердженням відповідача 1, обіймала на той час посаду начальника ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», то дані обставини належними доказами не підтверджені.
Крім того, сторони не надали суду доказів надіслання або вручення ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»листа від 06.06.2012р. № 439 «Про розірвання договору оренди № 01-12/09 частини нежитлового приміщення по вулиці Гвардійській буд. 55 в/м Семиполки».
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з ч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Також, згідно ч. 1, 3 ст. 290 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Приписами ст. 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідач 1 не надав суду належних доказів розірвання Договору оренди № 01-12/09 від 01 грудня 2009 року за погодженням сторін (виправлення в договорі суперечить приписам ст. 654 Цивільного кодексу України) або розірвання вказаного договору за рішенням суду.
Окрім цього, суду не надано доказів підписання між відповідачем 1 та відповідачем 2 акту приймання-передачі майна з орендного користування, що передбачено п. 2.4. Договору оренди № 01-12/09 від 01 грудня 2009 року.
Суд також звертає увагу на те, що у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.06.2012р., на яку посилається позивач та відповідач 1, зазначено, що «офіційного листування та попередження про намір сільської ради розірвати договір не було».
Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами спростовується твердження позивача про незаконне перебування відповідача 2 у приміщенні за адресою: Київська обл., Броварський район, в/м Семиполки, вул. Гвардійська, 55, загальною площею 153 кв. м, оскільки вказане підприємство користується спірним приміщенням на підставі Договору оренди № 01-12/09 частини приміщення від 01 грудня 2009 року, укладеного з Семиполківською сільською радою, який на день розгляду справи є чинним.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового цивільного права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду. Аналогічну норму містить стаття 20 Господарського кодексу України.
Приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Проте, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його прав саме відповідачем 2, а щодо відповідача 1, то позовна заява взагалі не містить позовних вимог к останньому.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення та підписання повного тексту рішення -15.10.2012 р. Суддя А.І. Привалов