36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.09.2012р. Справа № 18/1550/12
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.
за участю представників :
від позивача: Волтарніст М.О.(після перерви не з'явився);
від відповідача:Наріжний І.Б. (після перерви не з'явився);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім",
вул. Волинська, 48/50, оф.304, м. Київ, 03151
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс",
юр. адреса:вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11 кв.24,м.Кременчук Полтавської області,
поштова адреса: вул.Пролетарська,66/1,м.Кременчук,39617
про стягнення грошових коштів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім", звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" про стягнення 74 033,40 грн. заборгованості за договором поставки №89 від 08.12.2011 року, з яких 21 976,95 грн. - основний борг, 51 583,28 грн. - штрафних санкцій, 473,17 грн. - 3% річних, посилаючись на порушення ТОВ "Текс" взятих за договором зобов'язань по оплаті отриманого товару.
Позивач в письмових поясненнях (в матеріалах справи) та його представник у судовому засіданні та 04.09.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві. Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про оголошення перерви в розгляді справи (а.с.70), явку свого представника для участі в судовому засіданні 10.09.2012 року не забезпечив.
Відповідач у відзиві на позовну заяву(а.с.48,49) та його представник у судовому засіданні 04.09.2012 року позовні вимоги в частині основного боргу визнав повністю, в іншій частині позову просить суд відмовити у позові, посилаючись на безпідставність нарахування позивачем пені та 3% річних. В судове засідання 10.09.2012 року відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про оголошення перерви в розгляді справи від 04.09.2012р.(а.с.70), явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, наявних в матеріалах справи доказів достатньо для розгляду справи та вирішення спору і сторони в попередніх засіданнях скористались своїм правом надати докази та пояснення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Рішення приймається судом після перерви, оголошеної в судовому засіданні 04.09.2012 року.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 08.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" (продавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текс" (дистриб'ютор, відповідач по справі) було укладено договір №89, на умовах якого Продавець зобов'язується передати у власність Дистриб'ютора продукцію, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію (п.2.1. договору).
Згідно п. 7.8. договору, дистриб'ютор здійснює оплату за поставлену продукцію на поточний рахунок продавця, вказаний у даному договорі , на підставі видаткової накладної на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту оформлення видаткової накладної. У платіжному дорученні дистриб'ютор зобов'язаний вказати номер і дату видаткової накладної продавця за продукцію, за яку здійснюється оплата, з зазначенням номера і дати дійсного договору. Платіж вважається здійсненим, а оплата - проведеною з моменту зарахування банківською установою на поточний рахунок продавця. Якщо останній день оплати припадає на вихідний, не робочий або святковий день, то дистриб'ютор повинен здійснити оплату в останній робочий день перед таким вихідним, неробочим або святковим днем.
Відповідно до п.9.2.1. продавець зобов'язується поставляти якісну продукцію своєчасно та відповідних об'ємах згідно з умовами даного договору.
Пунктом 9.3.4. договору, дистриб'ютор зобов'язався проводити своєчасну та повну оплату за поставлену продукцію. Періоди, об'єми та строки надходження грошових коштів до дистриб'ютора від покупців не впливають на період, об'єм та строки грошових зобов'язань дистриб'ютора, виниклих по даному договору, не змінюють грошових зобов'язань дистриб'ютора і не звільняють дистриб'ютора від своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, згідно видаткових накладних (а.с.29-33): № РН-0001210 від 09.12.2011р. на суму 9242,40 грн., № РН-0001211 від 09.12.2012р. на суму 15385,60 грн., № РН-0001212 від 09.12.2012р. на суму 12734,55 грн., № РН-0001291 від 23.12.2011р. на суму 13152,00 грн., № РН-0001292 від 23.12.2011р. на суму 514,80 грн., позивачем було поставлено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 51029,35 грн. Жодних заперечень щодо кількості, якості та ціни товару Дистриб'ютором не надано.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково сплативши 29052,40 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача від 10.02.2012р., 05.03.2012р., 14.05.2012р. (а.с.34-36) і не заперечується сторонами договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
В п.7.8. Договору сторони передбачили, що оплата за отриманий товар здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту оформлення видаткової накладної.
Враховуючи дати оформлення видаткових накладних, строк оплати за ними становив: за накладними № РН-0001210, № РН-0001211, № РН-0001212 від 09.12.2012р до 09.01.2012 року, № РН-0001291 та № РН-0001292 від 23.12.2011р. до 23.01.2012р.
У зв'язку з тим, що відповідачем лише частково оплачено за поставлений товар у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 21976,95 грн.
Позивач на виконання розділу 12 договору та керуючись ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, 14.06.2012р. направив відповідачу претензію з вимогою сплатити 21976,95 грн., але відповідач борг не сплатив (а.с.37).
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2012р. відповідачем було надано відповідь на претензію, в якій він зазначає, що ТОВ "Текс" основний борг у сумі 21976,95 грн. визнає повністю, але оплатити заборгованість не має можливості оскільки підприємство знаходиться у крайнє важкому фінансовому стані.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що факт поставки товару позивачем та часткової оплати відповідачем за отриману продукцію підтверджені належними доказами і не заперечується відповідачем, позовні вимоги про стягнення 21 976,95 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем також пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача 51583,28 грн.- штрафних санкцій та 473,17 грн.- 3% річних за весь час прострочки.
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 11.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України та даним договором. Застосування до дистриб'ютора оперативно - господарських санкцій не звільняє дистриб'ютора від виконання зобов'язань по даному договору та від оплати нарахованих штрафних санкцій та збитків.
Пунктом 11.5. договору, сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати дистриб'ютором, продавець має право стягнути наступні штрафні санкції:
1) при прострочці оплати від 1 (одного) до 10 календарних днів включно виплачує штрафну пеню в розмірі 0,3% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки в цей період (п.11.5.1. договору);
2) при прострочці оплати від 11 (одного) до 20 календарних днів включно виплачує штрафну пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки в цей період (п.11.5.2. договору);
3) при прострочці оплати від 21 дня до дня повної фактичної оплати включно виплачує штрафну пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в цей період, включаючи день фактичного виконання зобов'язання по оплаті.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 231 ГК України встановлено, що в разі, якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються в розмірі, визначеному договором.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
Згідно ст. 3 зазначеного вище Закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вимоги зазначених норм законодавства та наявність прострочки відповідача, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій(пені) за прострочку виконання грошового зобов'язання, але в розмірі, що не перевищую подвійної ставки НБУ, що діяла в період прострочки.
Враховуючи дати настання виконання зобов'язань та строки проплати, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2407,16грн. (610,51грн. за період з 09.01.12р. та 23.01.12р. по 10.02.12р.; 417,02грн.за період з 11.02.12р. по 05.03.12р.; 884,25грн . за період з 06.03.12р. по 14.05.12р.; 495,38грн. за період з 15.05.12р. по 09.07.12р.).
Суд відхиляє доводи позивача в тій частині, що в договорі у відповідності до частини 2 статті 546 ЦК України сторони встановили інший, ніж передбачено законом вид забезпечення виконання зобов'язання, оскільки його правова природа відповідає визначеному в ЦК України поняттю пені, а визначення "штрафна пеня" не змінює її правової природи.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 473,17 грн. 3% річних.
Заперечення відповідача в цій частині не ґрунтується на вимогах законодавства України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" (юридична адреса: вул.Воїнів-Інтернаціоналістів,буд.11,кв.24, м. Кременчук, Полтавської області,39622, фактична адреса: вул. Пролетарська,66/1, м.Кременчук,39617, ідентифікаційний код 30205022, інші відомості - не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" (юридична адреса: вул.Якуба Коласа,1-Б, кв.35, м.Київ, 03151, поштова адреса: вул. Волинська, 48/50, оф.304, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 36477060, інші відомості - не відомі) 21976, 95 грн. основного боргу; 2407,16 грн. пені, 473,17грн. - 3% річних , 540,47 грн. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.09.2012р.
СУДДЯ Кульбако М.М.