"09" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1671/2012(1/96)
м. Миколаїв
За позовом: Приватного підприємства "Мастер-Кабель"
/юридична адреса: 86151, Донецька область, м. Макіївка, вул. Степана Разіна, 2/43/
/адреса для листування: 86115, Донецька область, м. Макіївка, вул. Магістральна, 1/
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія"ПЕТК
/54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 110А, кв. 211 /
про зміну порядку виконання мирової угоди.
Суддя Васильєва Л.І.
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Скотников О.М., дов. № 29-р від 11.09.2012р.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить змінити порядок виконання мирової угоди з добровільного на примусовий, видати судовий наказ, яким спонукати відповідача до виконання на користь позивача мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області № 5016/1930/2011(16/149) від 18.07.2011р. та зобов'язати відповідача сплатити на користь позивача основний борг в сумі 306 000,00 грн.
Від позивача у справі надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, за наявними у справі документами.
Відповідач письмовий відзив по суті позову не надав. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що в зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства відповідач не може виконати взяті на себе за мировою угодою зобов'язання з погашення заборгованості у строки, встановлені затвердженим графіком.
Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд -
встановив:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2011р. у справі № 5016/2091/2011(17/97) за позовом Приватного підприємства "МАСТЕР-КАБЕЛЬ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія" ПЕТК про стягнення 306 000,00 грн. заборгованості була затверджена мирова угода.
За умовами вказаної мирової угоди, у зв'язку із розірванням договору купівлі-продажу № 21 від 08.12.2009 р. та укладенням даної мирової угоди відповідач зобов'язався сплатити заборгованість перед позивачем у сумі 306 000,00 грн. відповідно наступному графіку:
01.12.2011 р. -77 000,00 грн.;
01.01.2012 р. -77 000,00 грн.;
01.02.2012 р. -77 000,00 грн.;
01.03.2012 р.- 75 000,00 грн.
Крім того, відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу суму сплачених ним судових витрат у розмірі 3381,00 грн. (держмито у сумі 3145,00 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.) у строк до 01.11.2011 р.
Відповідач у встановлені мировою угодою строки, заборгованість перед позивачем у сумі 306 000,00 грн. та судові витрати в сумі 3381,00 грн. не погасив, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до господарського суду із позовом про зміну порядку виконання мирової угоди з добровільного на примусовий.
Позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
Ухвала господарського суду є виконавчим документом згідно з п.2 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 18 названого Закону) ознаки і відомості, зокрема, щодо умов розміру і строків виконання зобов'язань сторін мирової угоди, яка затверджена господарським судом.
За умов недодержання відповідних вимог ухвала суду про затвердження мирової угоди не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст.629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлений права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.
Пунктом 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»встановлено, що якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону України „Про виконавче провадження" , то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Враховуючи, що ухвала господарського суду від 18 серпня 2011р. у справі № 5016/1671/2012 (1/96), якою затверджена мирова угода сторін, не містить усіх даних (ознак та відомостей) щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язання сторонами тощо, обов'язковість яких передбачена ст.18 Закону України „Про виконавче провадження" та наявність яких є необхідною умовою для набрання вказаною ухвалою суду статусу виконавчого документу, то така ухвала не є виконавчим документом для її виконання державною виконавчою службою, а тому правомірним є позов про зобов'язання виконання зазначеної мирової угоди відповідачем (боржником) по сплаті суми заборгованості.
За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія"ПЕТК /54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 110А, кв. 211, код ЄДРПОУ 34033814/ до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2011р. у справі № 5016/2091/2011(17/97), шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія"ПЕТК /54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 110А, кв. 211, код ЄДРПОУ 34033814/ на користь Приватного підприємства "Мастер-Кабель" /86151, Донецька область, м. Макіївка, вул. Степана Разіна, код ЄДРПОУ 34685884/ борг в сумі 306 000,00 грн., судові витрати в сумі 3381,00 грн., судовий збір в сумі 1102,00 грн.
Видати наказ.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.I.Васильєва
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2012р.