ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
11.10.12 Справа № 28/5014/2458/2012
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»Первомайської міської ради, м. Первомайськ
до фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1, м. Первомайськ
про стягнення 4 165 грн. 57 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Рогожкіна І.О., довіреність № 1946 від 08.06.2012, провідний юрисконсульт;
відповідач: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Первомайським МВ УМВС України Луганської області 06.07.2004, фізична особа -приватний підприємець
суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4165 грн. 57 коп. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 59 від 15.09.2009.
Відповідач відзив по суті позовних вимог не надав; в судовому засіданні 11.10.2012 заявив клопотання, в якому зазначив про те, що позивач не вказав про те, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, є гр. ОСОБА_3, і що дане приміщення відповідач не займає з вересня 2011 року. На підтвердження цього факту відповідач просить викликати вуличного депутата ОСОБА_4, майстра ЖЕК № 2 ОСОБА_5, громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7
Дане клопотання судом відхиляється, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачені таки види доказів, як допит свідків. Крім того, господарський суд не вбачає необхідності досліджувати дані обставини, які не мають значення для вирішення даного спору при наявності укладеного сторонами договору.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 59 від 15.09.2009, за умовами якого теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 6.4 договору споживач сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеного в договорі обсягу споживання теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за минулий період.
За умовами п. 6.5 договору споживач розраховується за показами приладів комерційного обліку: якщо фактичне використання теплової енергії більше ніж заявлено, це перевищення сплачується не пізніше 28 числа поточного місяця; якщо фактичне використання теплової енергії нижче від сплаченого заявленого обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсягу споживання теплової енергії періоду, наступного за розрахунковим.
Згідно п. 6.6 договору у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між сплаченою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 18 числа місяця наступного за розрахунковим.
Цей договір набуває чинності з 15.10.2009 та діє до 15.04.2010 (п. 11.1 договору).
Відповідно до п. 11.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про його припинення.
Позивач надав на вимогу суду лист відповідача від 03.10.2012, в якому останній просить позивача розірвати договір № 59 від 15.09.2009, та лист позивача № 3153 від 05.10.2012, яким направлено відповідачу додаткову угоду про розірвання договору № 59 від 15.09.2009. Викладене свідчить про те, що до 03.10.2012 договір безумовно був діючим і послуги за договором в період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року надавались саме відповідачу.
Позивачем на оплату наданих послуг з теплопостачання виставлені рахунки № 15 від 31.10.2011 на суму 266,94 грн., № 115 від 22.11.2011 на суму 510, 66 грн., № 196 від 05.12.2011 на суму 92 грн. 84 коп., № 33 від 04.01.2012 на суму 940,08 грн., № 100 від 03.02.2012 на суму 1021, 32 грн., № 211 від 02.03.2012 на суму 1160, 59 грн., № 272 від 02.04.2012 на суму 858,84 грн., № 340 від 13.04.2012 на суму 81,24 грн. усього на суму 4932 грн. 51 коп., які відповідачем сплачені частково у сумі 766 грн. 94 коп. (21.11.2011 266,94 грн., 17.01.2012 -500 грн. (розрахунок суми боргу, а.с. 29)), несплаченими залишились послуги у сумі 4165 грн. 57 коп.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 985 від 26.03.2012, в якій просив погасити заборгованість у сумі 3225,49 грн. за період з жовтня 2011 року по лютий 2012 року.
Відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість за спожиті послуги у сумі 4165 грн. 57 коп. за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року не погасив, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання ними договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 59 від 15.09.2009.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.
Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 4165 грн. 57 коп. за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, тому ці вимоги про стягнення заборгованості у сумі 4165 грн. 57 коп. підлягають задоволенню.
Не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що він не займає дане приміщення з вересня 2011 року і що власником цього приміщення є інша особа.
Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 59 від 15.09.2009 укладено саме з відповідачем, тому зобов'язання по сплаті послуг, обумовлених даним договором, лежить саме на відповідачеві. Договір № 59 від 15.09.2009 сторонами у спірний період не розривався, відповідач у заявлений позивачем період отримував послуги з теплопостачання.
Факт надання послуг у приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підтверджено рішенням господарського суду Луганської області від 01.11.2011 у справі № 27/169/2011, яке набрало законної сили, тому встановлення цього факту у відповідності до ст. 35 ГПК України не потребує.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»Первомайської міської ради до фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 165 грн. 57 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Первомайськтепло-комуненерго»Первомайської міської ради, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 28, ідентифікаційний код 32082152, заборгованість у сумі 4165 грн. 57 коп., судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 15.10.2012.
Суддя І.В. Семендяєва