"10" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2360/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.
за участю представників:
від позивача: Левченко О.Є. (представник діючий на підставі довіреності);
від відповідача: Попова Ю.Р. (представник діючий на підставі довіреності);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ"
про стягнення 53 746 609,70 грн.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Дочірня компанія "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ", в якій, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 53746609,70 грн., з яких: 46945341,62 грн. -основний борг, 3532636,96 грн. -пеня, 1324060,67 грн. -інфляційні, 1944570,45 грн. -3% річних та судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2366БО-23 від 20.12.2010р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач за фактично поставлений позивачем природний газ у період з січня по травень 2011 року, включно, у повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження у справі №5017/2360/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.
У судовому засіданні 10.10.2012 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, надавши письмові заперечення на позов (вх. ГСОО №26734/2012 від 30.08.2012р.), позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав у розмірі 46935341,62 грн., оскільки 15.08.2012р. ТОВ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" було здійснено часткову проплату у сумі 10000,00 грн. При цьому, у вказаних запереченнях, відповідач зазначив, що оскільки підприємство з 15.06.2001р. знаходиться у стані банкрутства та ухвалою суду було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "ОДЕСЬКА ТЕЦ", вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 3532636,96 грн., з огляду на положення ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не підлягають задоволенню. Разом з тим, відповідач зазначає, що визначена у позовній заяві сума заборгованості виникла, в зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості з контрагентами підприємства відповідача. Крім того, у судовому засіданні 10.10.2012р. представник відповідача викладені заперечення підтримав, позов визнав частково та заперечував щодо стягнення з ТОВ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" пені у розмірі 3532636,96 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2010р. між ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2366БО-23, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 договору.
У відповідності до п. 1.2 договору, постачальник передає покупцю з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ (надалі -газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 38925,75 тис. куб.м.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Умовами п.п. 6.1.1 договору передбачено обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.
Згідно п.п. 7.3.1 договору, у разі порушення умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На виконання вищезазначеного договору ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" у період з січня по травень 2011 року, включно, поставив, а відповідач прийняв природний газ у обсязі 103964,790 тис.куб.м, загальною вартістю 55815341,62 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку за фактично отриманий природний газ, у спірний період, в порушення вимог зазначеного договору, ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" вартість отриманого природного газу у повному обсязі не сплатило (здійснено лише часткові проплати у розмірі 8870000,00 грн.), в зв'язку з чим, станом на момент звернення з позовом, у відповідача рахується заборгованість за поставлений природний газ протягом періоду з січня по травень 2011р., включно, за договором №06/10-2366БО-23 від 20.12.2010р., у розмірі 46945341,62 грн.
Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, згідно платіжного доручення №2518 від 15.08.2012 року, ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ"", в порушення умов договору №06/10-2366БО-23 від 20.12.2010р., за фактично отриманий природний газ у спірний період розрахувалось частково, сплативши також 15.08.2012 року грошові кошти у розмірі 10000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2366БО-23 від 20.12.2010р., пені, 3% річних та інфляційних.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За результатами розгляду справи судом встановлено, що станом на 16.08.2012 року за ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" рахується заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. за договором №06/10-2366БО-23 від 20.12.2010р. у розмірі 46935341,62 грн., тоді як, при зверненні з позовом - 10.08.2012р., згідно реєстрації позовної заяви в господарському суді Одеської області, ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 46945341,62 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, п. 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.
Приймаючи до уваги, що ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" під час розгляду справи здійснено часткове погашення суми основної заборгованості перед позивачем за договором №06/10-2366БО-23 від 20.12.2010р., шляхом сплати 10000,00 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі №5017/2360/2012 в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10000,00 грн., які входять до загальної суми боргу, заявленого до стягнення позивачем у розмірі 46945341,62 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, на момент розгляду спору за ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" рахується заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. за договором №06/10-2366БО-23 від 20.12.2010р. у розмірі 46935341,62 грн.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Частиною 5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Досліджуючи правомірність визнання відповідачем позову, суд виходить з норм ст.13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав:
- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;
- при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;
- не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;
- при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;
- не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Приймаючи до уваги, що ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 46935341,62 грн. визнало у повному обсязі, а також те, що позовні вимоги ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" в цій частині підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених вимог ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача 3532636,96 грн. пені, 1324060,67 грн. інфляційних та 1944570,45 грн. 3% річних, суд зазначає наступне:
За приписами п. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення з відповідача пені 3532636,96 грн. за прострочення сплати вартості поставленого природного газу за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. не підлягають задоволенню, з огляду на те, що 15.06.2001р. господарським судом Одеської області порушено провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про визнання банкрутом ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ", яка до теперішнього часу розглядається судом та в рамках, якої було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "ОДЕСЬКА ТЕЦ".
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1944570,45 грн. нарахованих за період з 11.02.2011р. по 07.08.2012р. та інфляційних у розмірі 1324060,67 грн. нарахованих за період з лютого 2011р. по квітень 2012р., суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, в зв'язку з чим дія мораторію відповідно до ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на них не розповсюджується.
При цьому, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 08.11.2010 р. по справі № 4/719, висновки якого є обов'язковими для суду, згідно положень ст.ст. 82, 111-28 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" та стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 46935341,62 грн., 3% річних у розмірі 1944570,45 грн. та інфляційних у розмірі 1324060,67 грн.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, п. 1-1 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Провадження у справі №5017/2360/2012 в частині заявлених позовних вимог Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення частини основного боргу у розмірі 10000,00 грн. -припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
2.Позов задовольнити частково.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 46 935 341/сорок шість мільйонів дев'ятсот тридцять п'ять тисяч триста сорок одна/грн. 62 коп. боргу, 1 944 570/один мільйон дев'ятсот сорок чотири тисячі п'ятсот сімдесят/грн. 45 коп. 3% річних та 1 324 060/один мільйон триста двадцять чотири тисячі шістдесят/грн. 67 коп. інфляційних.
4.В решті позову відмовити.
5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 64380/шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту підписання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 12.10.2012р.
Суддя Невінгловська Ю.М.