26 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7760/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Потолової Г.В.
при секретарі -Московській О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 податкового боргу по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 4310грн.71коп.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, про дату, час і місце проведення повідомлений належно, заперечення проти позовних вимог не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справі у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа підприємець ОСОБА_1, зареєстрована виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 19.12.2000 року, також перебуває на обліку в Західно-Донбаській ОДПІ з 20.12.2000р.
Крім того, згідно свідоцтва від 19.12.2000р. відповідача зареєстровано як платника податку на додану вартість.
Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.
Так, 08.12.2010р. фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №4170/17/1-НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетом та державного цільового фонду»-несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість.
На підставі акту перевірки №4170/17/1-НОМЕР_1 від 08.12.2010р. винесено податкове повідомлення-рішення №0060921741/0 від 17.12.2010р. про визначення грошового зобов'язання на суму -448грн.40коп., яке було направлено поштою відповідачу та вручено 23.12.2010р.
Також, 04.07.2011р. фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ була проведена перевірка відповідача з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб відповідно до якої встановлено факт несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб по строкам до 15.03.2011р., 15.05.2011р., 15.08.2011р., 15.11.2011р.
За результатами перевірки було складено акт №718/17/1-НОМЕР_1 від 04.07.2011р. та на підставі зазначеного акту прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0022491741 від 27.07.2011р. в якому сума фінансових санкцій становить 583грн.93коп., яке було направлено поштою відповідачу.
Крім того, у зв'язку з реалізацією майна відповідача на суму 4144грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №U702526 від 03.04.12р., відповідно Західно-Донбаською ОДПІ була нарахована пеня на борг минулих років з 30.11.2004р. по 03.04.2012р. на загальну суму 3278грн.38коп.
Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 4310грн.71коп., яка на сьогоднішній день не погашена.
Так, 06.07.2004р. відносно відповідача виставлена перша податкова вимога за №1/1968 на суму 163217грн.96коп., яка вручена особисто 14.12.2004р. Також, 12.01.2005р. відносно відповідача виставлена друга податкова вимога за №2/44 на загальну суму 163224грн.96коп.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.
Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року зокрема Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Разом з тим. суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при прийняти рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.
Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
У відповідності п.п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит; в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку; є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. 7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За нормами пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначення процедури оскарження дій органів стягнення встановлюється Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон), який є спеціальним законом з питань оподаткування.
Згідно ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і цільовими фондами за рахунок їхнього майна.
Згідно із п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки з податків, інших платежів, штрафів та інших санкцій з громадян за рішенням суду.
Отже, стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На час розгляду справи податковий борг у загальній сумі 4310грн.71коп. у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (р/р 31111009700032, код платежу 11021000, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 37936856) податковий борг по податку на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб в розмірі 4310грн. 71коп. (чотири тисячі триста десять грн. 71 коп.)
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Суддя Г. В. Потолова