83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.10.12 р. Справа № 5006/12/155/2012
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Прокурора Приморського р-ну м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської, м. Маріуполь
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Маріуполь
про стягнення 3270,08рн.
від Прокурора: Шаталова О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Слєпов Д.Ю. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився ;
Заявлено позов Прокурором Приморського р-ну м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської, м. Маріуполь до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3136,42грн., пені в сумі 102,60грн. та витрат за послуги орендодавця в сумі 31,06грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №2658-П від 25.10.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 3136,42грн. та заборгованість за послуги орендодавця в сумі 31,06грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 102,60грн. Невиконання відповідачем зобов'язань з договору оренди завдає шкоди інтересам державі в тому числі місцевому бюджету та позбавляє можливості використовувати відповідно до закону кошти, отримані за оренду об'єктів, що знаходяться в комунальній власності.
Представник Управління міського майна Маріупольської міської ради 13.09.2012р. надав письмові пояснення по справі, де позов прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути борг по орендній платі в сумі 3136,42грн., пеню в сумі 102,60грн. та витрати за послуги орендодавця в сумі 31,06грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак через канцелярію надав суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги на суму 3270,08грн. визнає повністю та просить суд справу розглянути без його участі.
За клопотанням прокурора та представника позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд встановив:
Між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Маріуполя» (Орендар) 25 жовтня 2010р. було укладено договір №2658-П на оренду нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя.
За умовами укладеного договору (п.1.1.) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 103,5кв.м. для використання під майстерню по ремонту автомобілів та пивного бару.
Відповідно до умов п.2.1. договору вступ Орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням настає на підставі договору та з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі зазначеного нежитлового приміщення.
Пунктом 3.2.а-б договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату та щомісячно і в повному обсязі оплачувати не пізніше останнього дня поточного місяця послуги по обслуговуванню Орендаря, що складає 24,84грн. Вартість витрат по обслуговуванню Орендаря може змінюватися Орендодавцем односторонньому порядку, про що Орендар буде повідомлений.
Орендна плата визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради. За зазначене в п.1.1. договору приміщення Орендар сплачує орендну плату за перший місяць в розмірі - 1022,58грн. та перераховує її на розрахунковий рахунок Отримувача не пізніше останнього дня поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції. (п.4.2. договору).
За приписами п.4.3. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оплата здійснюється щомісячно, не пізніше останнього дня поточного місяця.
Відповідно до вимог п.6.3. договору у разі порушення терміну сплати орендної плати починаючи з 1 числа місяця наступного за розрахунковим з Орендаря стягується пеня у розмірі 2-х облікових ставок НБУ від місячної орендної плати за кожний день прострочення
Цей договір набуває чинності з 25.10.2010р. та діє до 25.09.2013р. Договір підписано обома сторонами та скріплено печаткою орендодавця.
За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає: за оренду приміщення - 3136,42грн. за послуги орендодавця - 31,06грн.
Між сторонами 10.09.2012р. було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості за договором оренди №2658-п від 25.10.2010р., а саме борг по орендній платі в сумі 3136,42грн. та борг за послуги орендодавця в сумі 31,06грн., всього в сумі 3136,48грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Відповідно до приписів передбачених ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено пунктом 3 частини 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України від 08.04.99 №3-рп/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.
Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоврядування. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.
Вказані обставини підтверджують правомочність звернення прокурора Приморського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполя до суду з вимогами про захист відповідних інтересів держави.
Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).
За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Водночас, орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідношення поширюється також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.
Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 4.2 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше останнього дня поточного місяця враховуючи індекс інфляції.
Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди №2658-П від 25.10.2010р. належним чином не виконав, орендну плату за грудень 2011р. та за квітень-травень 2012р. в сумі 3136,42грн. та плату за послуги Орендодавця за травень 2012р. в сумі 31,06грн. не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 3167,48грн., з яких 3136,42грн. - за оренду приміщення, 31,06грн. - за послуги орендодавця.
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу всього у розмірі 3167,48грн. відповідач повністю підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків, а також повністю визнав позовні вимоги на суму 3270,08грн. у відзиві на позовну заяву, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 3136,42грн. та за послуги Орендодавця в сумі 31,06грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені в сумі в сумі 102,60грн. на підставі умов п.6.3 договору оренди суд зазначає наступне:
Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Відтак за висновком суду заявлена позивачем сума пені у розмірі 102,60грн. є обґрунтованою та арифметично вірною, крім того відповідач повністю визнав позовні вимоги у відзиві на позовну заяву, таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 102,60грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі вимог передбачених ст.ст.10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.11, 202, 509, 526, 530 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 626, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 216-218, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 29, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги Прокурора Приморського р-ну м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської, м. Маріуполь до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3136,42грн., пені в сумі 102,60грн. та витрат за послуги орендодавця в сумі 31,06грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (утримувач - місцевий бюджет Жовтневого району м. Маріуполя, р/р №33213871700052, код ЄДРПОУ 34686694 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401) заборгованість по орендній платі в сумі 3136,42грн. та пеню в сумі 102,60грн.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (р/р 35422004003177 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23599040) витрати за послуги орендодавця в сумі 31,06грн.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.10.2012р.
Суддя Тоцький С.В.