01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.12.2008 № 29/288
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
За участю представників:
від позивача: Волтарніст М.О. - представник за довіреністю,
від відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Строй-Маркет Груп"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2008
у справі № 29/288 (Усатенко І.В.)
за позовом Дочірнього підприємства "Строй-Маркет Груп"
до Приватного підприємства "Юридично-консалтингова фірма "Правіта"
про стягнення 353500,00 грн.
В травні 2008 року Дочірнє підприємство «Строй - Маркет Груп» звернулось з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Юридично-консалтингова фірма «Правіта» 252 500,00 грн. - основного боргу, 101 000,00 грн. - штрафу та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором доручення від 10.04.2007р..
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2008р. позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Юридично-консалтингова фірма «Правіта» грошову суму в розмірі 252500,00 грн., 2539,99 грн. - державного мита та 84,25 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 15.09.2008р. скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, зокрема, норма, передбачених ч.1 ст.1000, п.1, 4 ст.612, ст. 613 ЦК України, ч.1 ст. 230 та ст.221 ГК України.
Відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Матеріали справи містять докази про належне повідомлення відповідача про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.
Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
10.04.2007р. між Дочірнім підприємством "Строй - Маркет Груп", як довірителем, та Приватним підприємством "Юридично - консалтингова фірма "Правіта", як повіреним, був укладений Договір доручення, за умовами якого довіритель доручає, а повірений в свою чергу приймає на себе зобов'язання протягом п'яти місяців з моменту підписання даного Договору в порядку і на умовах, визначених цим Договором від імені та за рахунок довірителя, виконати певні юридичні дії, спрямовані на здійснення інвестиційного проекту по відводу земельної ділянки розміром 1,1 га, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, на вул. Дружби Народів (в районі автовокзалу та ринку) для подальшого будівництва та експлуатації торгівельного центру. Орієнтовне місце знаходження земельної ділянки визначено на плані - схемі, що є додатком № 1 до даного Договору.
З пункту 6.1 Договору вбачається, що даний Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 30.11.2007р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань, прийнятих на себе сторонами.
Окрім того, п.1.1 Договору сторони домовились, що Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов»язання протягом 5 місяців з моменту підписання Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума винагороди повіреного складає 1 010 000,00 грн., що на момент укладення цього Договору еквівалентно 200 000 доларів США.
Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що довіритель протягом 3 (трьох) банківських днів з наступного дня після укладання цього Договору, зобов'язаний перерахувати повіреному авансовий платіж в розмірі 252 500,00 грн., що на момент укладення цього Договору еквівалентно 50 00 доларів США.
Окрім того, позивач Довіреністю від 10.04.2008р. уповноважив відповідача виконати певні юридичні дії, передбачені п.1.2 вищезазначеного Договору, до 30.11.2007р.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).
Зобов»язання, строк (термін ) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №501 від 13.04.2007р. позивач перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж за юридичні дії по відводу земельної ділянки відповідно до Договору доручення від 10.04.2007р. в розмірі 252 500,00 грн..
Претензією від 03.04.2008р. на адресу відповідача позивач просив повернути йому авансовий платіж у розмірі 252 500 грн. та сплатити штраф.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов Договору, а саме, отримання рішення Южноукраїнської міської ради про відведення позивачу та передачу в оренду строком на 10 років з правом подальшої пролонгації вищевказаної земельної ділянки з цільовим призначенням «під будівництво та експлуатацію торгівельно-розважального комплексу» із визначенням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ); договір оренди земельної ділянки та Акт прийому-передачі земельної ділянки.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дана стаття кореспондується з нормами ст..ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами безпідставність позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині основного боргу, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання у відповідності до умов договору доручення від 10.04.2007р.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 101 000,00 грн., колегія суддів вважає висновок місцевого суду щодо цієї частини вимог також обґрунтованим з огляду на наступне.
11.04.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору доручення від 10.04.2007р., відповідно до якої п. 4.3 Договору доручення викладено в наступній редакції: "У випадку несвоєчасного та / або неналежного виконання доручення, та / або порушення умов цього Договору, повірений сплачує довірителеві штраф в розмірі 10% від суми зазначеної у п. 3.1 даного Договору ".
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 221 ГК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання якщо він, зокрема, не виконав дій, що випливають зі змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Пунктом 1.1 Договору визначено, що відповідач зобов'язаний виконати певні юридичні дії, спрямовані на здійснення інвестиційного проекту по відводу земельної ділянки розміром 1,1 га, розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, на вул. Дружби Народів (в районі автовокзалу та ринку) для подальшого будівництва та експлуатації торгівельного центру. Орієнтовне місце знаходження земельної ділянки визначено на плані - схемі, що є додатком № 1 до даного договору.
Позивачем ні в першій, ні в апеляційній інстанціях не надано додатку № 1 до Договору, крім того, не надано доказів прийняття відповідачем план - схеми для визначення місцезнаходження земельної ділянки, щодо якої відповідач повинен вчинити дії.
Окрім того, встановлено, що позивач порушив вимоги п.1.3. Договору, оскільки не надав відповідачу ескізний проект будівництва торгівельного центру та іншу необхідну документацію. Зазначені документи також не містять матеріали справи.
Згідно із ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням позивачем певних дій, які передбачені Договором, тому відсутні підстави господарсько - правової відповідальності відповідача у вигляді штрафу, оскільки відповідач не мав можливості виконати належним чином зобов'язання, передбачені умовами Договору доручення від 10.04.2007р..
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вищевстановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Строй - Маркет Груп» нарішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2008 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2008 року у справі №29/288 залишити без змін.
3. Матеріали справи №29/288 направити до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.
10.12.08 (відправлено)